ГАЕС Ронкавалгранде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГАЕС Ронкавалгранде
46°04′09″ пн. ш. 8°43′54″ сх. д. / 46.06944444002777317° пн. ш. 8.73194444002777637° сх. д. / 46.06944444002777317; 8.73194444002777637Координати: 46°04′09″ пн. ш. 8°43′54″ сх. д. / 46.06944444002777317° пн. ш. 8.73194444002777637° сх. д. / 46.06944444002777317; 8.73194444002777637
Країна Італія Італія
Адмінодиниця Макканьо
Стан діюча
Річка озеро Маджоре
Початок будівництва 1968
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19711974
Основні характеристики
Установлена потужність 1040 (турбінний режим) / 784 (насосний режим)  МВт
Середнє річне виробництво 984  млн кВт·год
Тип ГЕС гідроакумулююча
Розрахований напір 736  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 8 + 8 насосів
Витрата через турбіни 160 (турбінний режим) / 94 (насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів мотор-генератори 8х140 МВА
Потужність гідроагрегатів 4х126,8 + 4х127,3 (турбінний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі гравітаційні
Висота греблі 36 + 28  м
Довжина греблі 158 + 415  м
ЛЕП 380
Власник ENEL
ГАЕС Ронкавалгранде. Карта розташування: Італія
ГАЕС Ронкавалгранде
ГАЕС Ронкавалгранде
Мапа
Мапа

ГАЕС Ронкавалгранде (італ. Centrale idroelettrica di Roncovalgrande) — гідроелектростанція на півночі Італії. Розташована в межах гірського хребта Лугано Передальпи, на східному березі озера Маджоре (середня течія Тічино, яка є лівою притокою По та через останню належить до басейну Адріатичного моря).

На початку 1910-х років на північному заході Лугано Передальпи спорудили гідровузол із двох електростанцій ГЕС Макканьо (італ. Centrale di Maccagno), який живився від водосховища Деліо об'ємом 5 млн м3, створеного на основі природної водойми. Наприкінці 1960-х, на тлі зростання потреб у балансуючих потужностях, вирішили використати цю водойму для потужної гідроакумулюючої станції. Верхню станцію Макканьо вивели з експлуатації, а об'єм озера Деліо збільшили до 10 млн м3. Для цього наростили наявну гравітаційну греблю (тепер вона має висоту 36 метрів та довжину 158 метрів) та доповнили її другою з висотою 28 метрів та довжиною 415 метрів. Це дало змогу запасати еквівалент 17 млн кВт·год електроенергії, заповнюючи утворену водойму з озера Маджоре.

Від Деліо вода подається по тунелю довжиною 0,6 км та діаметром 6,2 метра, який після верхнього балансуючого резервуару переходить у два водогони довжиною по 1,1 км та діаметром від 4,3 до 3,6 метра. Вони подають ресурс до підземного машинного залу розміром 196х18 метрів та висотою 59 метрів. У залі встановлено вісім гідроагрегатів у складі турбіни типу Пелтон, мотор-генератора та насоса. Загальна потужність ГАЕС у турбінному режимі становить 1040 МВт, в насосному — 784 МВт. З нижнім резервуаром гідроагрегати сполучені через два тунелі довжиною по 180 метрів. Станція працює з напором 736 метрів та виробляє майже 1 млрд кВт·год електроенергії на рік.

Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 380 кВ.

Існували також плани зведення ще однієї черги, яка б довела потужність станції до 2 ГВт, проте станом на середину 2010-х років вони залишались нереалізованими[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Centrale di Roncovalgrande - Maccagno ( VA ). ProgettoDighe (італ.). Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  2. Hydrelect - Italie - STEP de Roncovalgrande. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.