ГАЕС Олівенгейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ГАЕС Olivenhain)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГАЕС Олівенгейн
33°04′12″ пн. ш. 117°08′16″ зх. д. / 33.07000000002777540° пн. ш. 117.13800000002778745° зх. д. / 33.07000000002777540; -117.13800000002778745Координати: 33°04′12″ пн. ш. 117°08′16″ зх. д. / 33.07000000002777540° пн. ш. 117.13800000002778745° зх. д. / 33.07000000002777540; -117.13800000002778745
Країна США США
Адмінодиниця Сан-Дієго[1]
Стан діюча
Річка San Dieguito Creek (нижній резервуар), притока Ескондідо-Крік (верхній резервуар)
Початок будівництва 1917 (гребля Hodges), 2000 (гребля Olivenhain), 2005 (ГАЕС)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2011
Основні характеристики
Установлена потужність 40  МВт
Середнє річне виробництво 58 (2017)  млн кВт·год
Тип ГЕС гідроакумулювальна
Розрахований напір 235  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс оборотні
Кількість та марка турбін 2 General Electric
Кількість та марка гідрогенераторів 2 Inepar
Потужність гідроагрегатів 2х20  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна багатоаркова (Hodges), із ущільненого котком бетону (Olivenhain)
Висота греблі 40/48 (Hodges, від тальвегу/фундаменту), 97 (Olivenhain)  м
Довжина греблі 222 (Hodges), 732 (Olivenhain)  м
ЛЕП 69
Власник San Diego County Water Authority
ГАЕС Олівенгейн. Карта розташування: США
ГАЕС Олівенгейн
ГАЕС Олівенгейн
Мапа
Мапа
CMNS: ГАЕС Олівенгейн у Вікісховищі

ГАЕС Олівенгейн — гідроакумулювальна електростанція у штаті Каліфорнія (Сполучені Штати Америки), головною метою спорудження якої було забезпечення додаткової стійкості системи водопостачання Сан-Дієго.

У 1919 році на San Dieguito Creek (впадає до Тихого океану на північній околиці Сан-Дієго) спорудили бетонну багатоаркову греблю Hodges висотою від тальвегу 40 метрів (від підошви фундаменту — 48 метрів) та довжиною 222 метри. Вона складається з 23 невеликих арок[2] та утримує водосховище Lake Hodges з площею поверхні 5 км2 та об'ємом 37,3 млн м3, яке використовується в системі водопостачання Сан-Дієго.

Наприкінці 1990-х вирішили вжити додаткових заходів на випадок тривалого переривання подачі води внаслідок пошкоджень акведуків від сильних землетрусів. Для цього дещо північніше від Lake Hodges у 2000—2003 роках створили резервуар Olivenhain, розташований в одному з бічних каньйонів, що виходять ліворуч до Ескондідо-Крік (впадає до Тихого океану за два десятки кілометрів від північної околиці Сан-Дієго). Тут звели греблю із ущільненого котком бетону висотою 97 метрів та довжиною 732 метри, яка потребувала 1 млн м3 матеріалу (а для облаштування її фундаменту довелось провести вибірку 535 тис. м3 скельних порід). Ця споруда утримує водосховище з площею поверхні 0,81 км2 та об'ємом 29,5 млн м3.[3]

Поповнення запасів у сховищі Olivenhain здійснюється із Lake Hodges під час роботи гідроагрегатів ГАЕС Olivenhain у насосному режимі. Всього тут встановлено дві оборотні турбіни типу Френсіс потужністю по 20 МВт, а сполучення між верхнім (Olivenhain) та нижнім (Lake Hodges) резервуарами, різниця висот між якими складає 235 метрів, організовано за допомогою водоводу довжиною 2 км з діаметром 3 метри. При роботі у генераторному режимі в 2017 році станція виробила 58 млн кВт-год електроенергії, необхідної для покриття пікових навантажень в енергосистемі.

Зв'язок станції з енергосистемою відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 69 кВ.[4][5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. Ups and downs of 87 years of Lake Hodges | The San Diego Union-Tribune. legacy.sandiegouniontribune.com. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  3. Olivenhain Dam. Water Technology (en-GB) . Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  4. Lake Hodges Pumped Storage Facilities (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2019.
  5. California Hydroelectric Statistics & Data. www.energy.ca.gov. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  6. Olivenhain-Hodges Pumped Storage Hydro Power Plant CA USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 21 квітня 2019.