ГЕС Бавона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Бавона
Водосховища Lago-di-Zott (на передньому плані) та Lago-di-Robiei
46°24′37″ пн. ш. 8°31′44″ сх. д. / 46.41047222224977276° пн. ш. 8.52888888891667918° сх. д. / 46.41047222224977276; 8.52888888891667918Координати: 46°24′37″ пн. ш. 8°31′44″ сх. д. / 46.41047222224977276° пн. ш. 8.52888888891667918° сх. д. / 46.41047222224977276; 8.52888888891667918
Країна Швейцарія Швейцарія
Стан діюча
Річка Бавона, деривація з Маджія, басейнів Тічино та Рони
Каскад гідровузол Маджія
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1966
Основні характеристики
Установлена потужність 140  МВт
Середнє річне виробництво 324  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 887  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 18  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х81  МВт
Основні споруди
Тип греблі гравітаційна (Robiei), аркова (Zott)
Висота греблі 68 (Robiei), 36 (Zott)  м
Довжина греблі 360 (Robiei) 145 (Zott)  м
Власник Axpo Power AG / кантон Тічино / Alpiq та інші
ГЕС Бавона. Карта розташування: Швейцарія
ГЕС Бавона
ГЕС Бавона
Мапа
Мапа

ГЕС Бавона — гідроелектростанція на південному сході Швейцарії. Одна з двох станцій другого ступеня гідровузла Маджія, створеного в сточищі однойменної річки (права притока Тічино, що впадає у середню течію останньої — озеро Маджоре).

Ресурс для роботи ГЕС накопичується у водосховищі Lago-di-Robiei, розташованому на південному схилі Лепонтинських Альп. Для цього у боковому відгалуженні долини струмка Riale-di-Robiei (права притока Бавони, що, своєю чергою, є правою притокою згаданої вище Маджії) спорудили гравітаційну греблю висотою 68 метрів та довжиною 360 метрів, на спорудження якої пішло 180 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водойму із площею поверхні 0,24 км2 та об'ємом 6,9 млн м3[1], до якої надходить ресурс:

  • Відпрацьований на ГЕС Robiei (живиться зі сховищ у верхів'ях Маджії та Бавони).
  • Відпрацьований на ГЕС Alstafel, яка працює на воді зі сховища Griessee, створеного на протилежному, північному боці Лепонтинських Альп у сточищі струмка Griesseebach (впадає в Agene, ліву притоку Рони). Дериваційний тунель від станції Alstafel на своєму шляху має також шість додаткових водозаборів на струмках долини Бедреттал (верхів'я річки Тічино).
  • З водосховища Lago-di-Zott на струмку Ri-del-Zott (зливається з Riale-di-Robiei за сотню метрів від впадіння в Бавону). Воно має площу поверхні 0,13 км2, об'єм 1,59 млн м3, та утримується арковою греблею висотою 36 метрів та довжиною 145 метрів, на спорудження якої витратили 16 тис. м3 матеріалу. Рівень води у Lago-di-Zott та Lago-di-Robiei однаковий, завдяки чому вони діють як єдиний резервуар[2].
  • З трьох додаткових водозаборів на місцевих потоках (в тому числі на Бавоні нижче за греблю Cavagnoli, яка накопичує ресурс для роботи верхнього ступеня гідровузла)[3][4].

Від сховища Lago-di-Robiei дериваційний тунель веде до машинного залу, розташованого нижче по долині Бавони. Зал обладнано двома турбінами типу Пелтон потужністю по 81 МВт, які працюють при середньому напорі у 887 метрів, що забезпечує виробництво 321 млн кВт·год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода відводиться до резервуара Peccia для використання на третьому ступені гідровузла ГЕС Каверньо[5][6].

Як і інші об'єкти гідровузла Маджія, Бавона керується дистанційно з диспетчерського центру Локарно[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Robiei dam (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2017.
  2. Zott dam (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2018.
  3. User, Super. Processi di produzione. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  4. User, Super. Das Kraftwerknetz. www.ofima.ch (de-de) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  5. User, Super. Capacità produttiva. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  6. AG, Tocco. EZG Tessin | SWV. www.swv.ch. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  7. Joomla. OFIMA in breve. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 11 липня 2017.