ГЕС Бонневіль
| ГЕС Бонневіль | |
|---|---|
 | |
| 45°38′39″ пн. ш. 121°56′26″ зх. д. / 45.64416700002777816° пн. ш. 121.94055600002778306° зх. д.Координати: 45°38′39″ пн. ш. 121°56′26″ зх. д. / 45.64416700002777816° пн. ш. 121.94055600002778306° зх. д. | |
| Країна |
 США |
| Адмінодиниця |
Малнома[1] Скамейнія[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Колумбія |
| Каскад | каскад на Колумбії |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1938 – 1944 (перша черга), 1981 – 1982 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1122 МВт |
| Середнє річне виробництво | 4466 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | від 8 до 21 (перша черга), від 10 до 21 (друга черга) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 10 S.Morgan Smith (перша черга), 8 Allis Chalmers (друга черга), 1 S.Morgan Smith + 2 Sulzer/Escher-Wyss (допоміжні) |
| Витрата через турбіни | 3851 (перша черга), 4304 (друга черга) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 10 General Electric (перша черга), 8 General Electric (друга черга), 1 EMC + 2 Westinghouse (допоміжні) |
| Потужність гідроагрегатів | 2х43 + 8х54 (перша черга), 8х66,5 (друга черга), 1х4 + 2х13,1 (допоміжні) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Висота греблі | 60 м |
| Довжина греблі | 1056 м |
| Шлюз | 206х26 + 152х23 (паралельні) |
| Власник | U.S. Army Corps of Engineers |
  ГЕС Бонневіль | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Бонневіль у Вікісховищі | |
ГЕС Бонневіль— гідроелектростанція у штаті Вашингтон (Сполучені Штати Америки). Знаходячись після ГЕС The Dalles, становить нижній ступінь каскаду на річці Колумбія, котра починається у Канаді та має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон.
В межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 60 метрів та довжиною 1056 метрів, яка складається з трьох частин (машинний зал Бонневіль 2, водоскиди, машинний зал Бонневіль 1), розділених островами Cascades Island та Бредфорд-Айленд. Разом вони утримують витягнуте по долині Колумбії на 72,4 км водосховище з об'ємом 662 млн м3 та припустимим коливання рівня між позначками 21,8 та 23,5 метра НРМ. Біля лівого берегу розташовані два судноплавні шлюзи – новий з розмірами камери 206х26 метрів та старий з камерою 152х23 метри.
У 1938-1944 роках станцію обладнали десятьма турбінами типу Каплан, дві з яких мають потужність по 43 МВт, а вісім – по 54 МВт. А на початку 1980-х ввели в експлуатацію другий машинний зал з вісьмома турбінами того ж типу потужністю по 66,5 МВт. Гідроагрегати першої черги використовують напір від 8 до 21 метра (номінальний напір 18 метрів), тоді як аналогічний показник другої черги становить від 10 до 21 метра (номінальний – 16 метрів). Також існують три допоміжні турбіни загальною потужністю 30 МВт. Станція забезпечує виробництво 4,5 млрд кВт-год електроенергії на рік.[2][3][4][5][6][7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Національний реєстр історичних місць США — 1966.
- ↑ The Columbia River - Bonneville Dam and Bonneville Reservoir. columbiariverimages.com. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Bonneville Dam. www.u-s-history.com. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Proposed Lewis and Clark National Historic Trail (англ.). The Bureau. 1976.
- ↑ Bonneville Dam - Hydroelectric Project Information | Columbia Basin Research. www.cbr.washington.edu. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Bonneville Dam. oregonencyclopedia.org. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ PLANNING AND DESIGN OF HYDROLECTRIC POWER PLANT STRUCTURES (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2017.