ГЕС Бун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Бун
36°26′24″ пн. ш. 82°26′17″ зх. д. / 36.44024100002777544° пн. ш. 82.43811100002778858° зх. д. / 36.44024100002777544; -82.43811100002778858Координати: 36°26′24″ пн. ш. 82°26′17″ зх. д. / 36.44024100002777544° пн. ш. 82.43811100002778858° зх. д. / 36.44024100002777544; -82.43811100002778858
Країна США США
Адмінодиниця Салліван[1]
Вашингтон[1]
Стан діюча
Річка Холстон
Каскад каскад на Холстоні
Початок будівництва 1950
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1953
Основні характеристики
Установлена потужність 89  МВт
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 27  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Основні споруди
Тип греблі бетонна + земляна
Висота греблі 49  м
Довжина греблі 517  м
Власник Tennessee Valley Authority
ГЕС Бун. Карта розташування: США
ГЕС Бун
ГЕС Бун
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Бун у Вікісховищі

ГЕС Бун (англ. Boone Dam) – гідроелектростанція у штаті Теннессі (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Соуз-Холстон (44 МВт, вище по течії) та ГЕС Форт-Патрік-Генрі (41 МВт), входить до складу каскаду на Холстоні, правому витоці річки Теннессі, яка дренує Велику долину у Південних Аппалачах та після повороту на північний захід впадає ліворуч до Огайо, котра в свою чергу є лівою притокою Міссісіпі (басейн Мексиканської затоки).

В межах проекту річку перекрили комбінованою греблею висотою 49 метрів та довжиною 517 метрів, яка включає бетонну секцію (потребувала 137 тис м3 матеріалу) та прилягаючу до неї зправа земляну ділянку. Вона утримує витягнуте по долині річки на 53 км водосховище з площею поверхні 18 км2 та об’ємом 239 млн м3. Рівень резервуару контролюється між позначками 405 та 422 метри НРМ, що відповідає об’єму у 183 млн м3 (в т.ч. 94 млн м3 для протиповеневих заходів).

Пригреблевий машинний зал обладнаний трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 89 МВт, які використовують напір у 27 метрів.[2][3][4][5][6][7][8][9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б National Inventory of Dams — 1975.
  2. Dam database (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019.
  3. Gilbert Daniel A.; Barrentine Scottie L.; Dingrando Jeffrey S.; Rogers Daniel B.; Warner James. Boone Dam Test Grout Program: Objectives, Engineering Design, and Observations. Grouting 2017. doi:10.1061/9780784480786.001. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  4. TVA - Boone. www.tva.gov. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  5. Boone Lake. www.lake-maps.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  6. Boone Lake, Tennessee - Community and Visitors Guide. boone.uslakes.info. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  7. TENNESSEE RIVER BASIN RESERVOIRS IN TENNESSEE RIVER BASIN (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2017.
  8. Update on Development of Auto-Venting Turbine Technology Paul Hopping1 , Patrick March2 , Thomas Brice3 , and Joseph Cybularz (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2019.
  9. Boone Dam Hydro Power Plant TN USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 16 лютого 2019.