ГЕС Вербано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Вербано
Водосховище Палагнедро
46°07′58″ пн. ш. 8°43′06″ сх. д. / 46.13302777780577202° пн. ш. 8.718361111138879238° сх. д. / 46.13302777780577202; 8.718361111138879238Координати: 46°07′58″ пн. ш. 8°43′06″ сх. д. / 46.13302777780577202° пн. ш. 8.718361111138879238° сх. д. / 46.13302777780577202; 8.718361111138879238
Країна Швейцарія Швейцарія
Стан діюча
Річка Маджія та її притоки
Каскад гідровузол Маджія
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19531973
Основні характеристики
Установлена потужність 181  МВт
Середнє річне виробництво 507  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 255  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 5
Витрата через турбіни 57  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 5
Потужність гідроагрегатів 4х25 + 1х50  МВт
Основні споруди
Тип греблі арково-гравітаційна
Висота греблі 72  м
Довжина греблі 120  м
Власник Axpo Power AG / кантон Тічино / Alpiq та інші
ГЕС Вербано. Карта розташування: Швейцарія
ГЕС Вербано
ГЕС Вербано
Мапа
Мапа

ГЕС Вербано — гідроелектростанція на південному сході Швейцарії. Складає четвертий (останній) ступінь гідровузла Маджія, створеного в сточищі однойменної річки (права притока Тічино, що впадає у середню течію останньої — озеро Маджоре) на південному схилі Лепонтинських Альп.

Вода, відпрацьована на третьому ступені ГЕС Cavergno, а також отримана із четвертого рівня водозаборів на Маджії та її правій притоці Бавоні подається у дериваційний тунель. Він має довжину 24 км та на своєму шляху через гірський масив правобережжя Маджії отримує додатковий ресурс із водозаборів на її притоках Rovana-di-Campo, Ri-del-Boschetto, Ri-d'Alzasca, Ri-di-Dentro, а також із річки Isorno[1][2]. Остання є лівою притокою річки Melezza (права притока Маджії), на якій створений кінцевий пункт маршруту зазначеного дериваційного тунелю — водосховище Palagnedra площею поверхні 0,25 км2 з об'ємом 4,3 млн м3. Його утримує арково-гравітаційна гребля висотою 72 метри та довжиною 120 метрів, на спорудження якої витратили 65 тис. м3 матеріалу[3].

Зі сховища Palagnedra починається ще один дериваційний тунель до машинного залу на узбережжі озера Маджоре. Первісно основне обладнання станції складалось з чотирьох турбін типу Френсіс потужністю по 25 МВт, а в 1973 році до них додали п'яту такого ж типу потужністю 50 МВт. При середньому напорі у 255 метрів це забезпечує виробництво 507 млн кВт·год електроенергії на рік (найвищий показник у складі гідровузла Маджіо). Відпрацьована вода потрапляє до озера Маджоре[4][5].

Як і інші об'єкти гідровузла Маджія, Вербано керується дистанційно з диспетчерського центру Локарно[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. User, Super. Processi di produzione. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  2. User, Super. Das Kraftwerknetz. www.ofima.ch (de-de) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  3. Palagnedra dam (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2018.
  4. User, Super. Capacità produttiva. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  5. AG, Tocco. EZG Tessin | SWV. www.swv.ch. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  6. Joomla. OFIMA in breve. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 11 липня 2017.