ГЕС Вікторія-Фоллс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Вікторія-Фоллс
17°55′50″ пд. ш. 25°51′37″ сх. д. / 17.93080000002778007° пд. ш. 25.86030000002777740° сх. д. / -17.93080000002778007; 25.86030000002777740Координати: 17°55′50″ пд. ш. 25°51′37″ сх. д. / 17.93080000002778007° пд. ш. 25.86030000002777740° сх. д. / -17.93080000002778007; 25.86030000002777740
Країна Замбія Замбія
Стан діюча
Річка Замбезі
Каскад каскад на Замбезі
Початок будівництва 1936
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19381972
Основні характеристики
Встановлена потужність 108  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 107  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 14
Кількість та марка гідрогенераторів 14
Потужність гідроагрегатів 2х1,1 + 2х3 + 10х10  МВт
Власник Zambia Electricity Supply Corporation (ZESCO)
ГЕС Вікторія-Фоллс. Карта розташування: Замбія
ГЕС Вікторія-Фоллс
ГЕС Вікторія-Фоллс

ГЕС Вікторія-Фоллс – гідроелектростанція у Замбії на прикордонній із Зімбабве річці Замбезі (басейн Індійського океану). Розташована вище від ГЕС Кариба, становить верхній ступінь в каскаді, при цьому в подальшому нижче від Вікторія-Фоллс планується спорудження ГЕС Batoka Gorge.

Ліцензію на використання гідроенергетичного потенціалу Замбезі в районі всесвітньо відомого водоспаду Вікторія видали компанії Victoria Falls and Transvaal Power ще у 1906 році. Втім, будівництво ГЕС почалось лише за три десятиліття та завершилось введенням у 1938-му двох турбін потужністю всього по 1,1 МВт. Такий показник був вельми замалим в порівнянні з потенціалом району, навіть якщо враховувати вимоги уряду щодо уникнення жодного суттєвого впливу (включаючи візуальний) на водоспад. У 1949-му зазначена компанія продала проект уряду Північної Родезії (яка невдовзі стала Замбією).

В 1956-му ГЕС розширили за рахунок ще двох турбін потужністю по 3 МВт (разом з першими носять назву Станція А), а в наступному десятилітті спорудили підземний машинний зал Станції В, який обладнали шістьма гідроагрегатами по 10 МВт. Нарешті, в 1972-му додали Станцію С, обладнану чотирма турбінами по 10 МВт.

Всі ці черги працюють за однією й тою ж схемою. Незадовго перед водоспадом обладнано виступаючий у річку на півсотні метрів водозабір, від якого через лівобережний гірський масив прямує тунель-канал довжиною 1,1 км. Після Вікторія-Фоллс він завершується водозливною греблею, за якою вниз до річки розташований каскад штучних водоспадів. На пів-дороги від тунелю-каналу вправо відгалужується менший дериваційний канал, котрий переходить у напірні водоводи до машинних залів.

ГЕС обладнана турбінами типу Френсіс, що працюють з напором у 107 метрів.[1][2]

У 2000 році Станція А зупинилась через поганий технічний стан, проте станом на 2008-й пройшла реабілітацію та була повторно введена в експлуатацію.[3]

Можливо також відзначити, що Зімбабве планує спорудити гідроелектростанцію з свого боку водоспаду (станом на 2017 рік до реалізації цього проекту справа не дійшла).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Roberts, Peter. To the Victoria Falls - The Victoria Falls Power Scheme. www.tothevictoriafalls.com (en-gb). Процитовано 2018-01-31. 
  2. Victoria Falls Run of River Hydro Scheme. clairemchapman (en-US). 2011-09-01. Процитовано 2018-01-31. 
  3. Refurbishment: Renewing Veteran Assets and Securing New Megawatts in Zambia and Nicaragua. www.hydroworld.com. Процитовано 2018-01-31.