ГЕС Доганкент
| ГЕС Доганкент | |
|---|---|
| 40°48′ пн. ш. 38°54′ сх. д. / 40.800° пн. ш. 38.900° сх. д.Координати: 40°48′ пн. ш. 38°54′ сх. д. / 40.800° пн. ш. 38.900° сх. д. | |
| Країна |
 Туреччина |
| Стан | діюча |
| Річка | Harşit Çayı |
| Каскад | каскад на Harşit Çayı |
| Початок будівництва | 1965 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1971–1978 (Доганкент I), 1981 (Доганкент II) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 74,5 МВт |
| Середнє річне виробництво | 314 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 185 (Доганкент I), 191 (Доганкент II) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Voith/Oy Stromberg (Доганкент I), 1 Toshiba (Доганкент II) |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Elin/Nohab (Доганкент I), 1 Toshiba (Доганкент II) |
| Потужність гідроагрегатів | 4 × 8,2 (Доганкент I), 1х41,7 (Доганкент II) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | водозабірна |
| ЛЕП | 154 |
| Власник | Kolin Enerji / Kalyon Holding |
  ГЕС Доганкент | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Доганкент — гідроелектростанція на півночі Туреччини. Знаходячись між ГЕС Akköy 1 (вище за течією) та ГЕС Aslancık, входить до складу каскаду на річці Harşit Çayı, яка впадає до Чорного моря на східній околиці міста Тиреболу.
У межах проєкту річку перекрили водозабірною греблею, яка спрямовує ресурс до прокладеного через лівобережний гірський масив дериваційного тунелю довжиною 7,5 км із перетином 4,5 × 5,5 метра. Крім того, через тунель довжиною 0,5 км з перетином 3,1 м отримують певний додатковий ресурс із водозабору на потоці Кавраз. По завершенні тунель переходить у три напірні водоводи — два довжиною по 343 метри з діаметрами 1,85 метра та один довжиною 276 метрів із діаметром 2,25 метра. У системі також працює запобіжний балансувальний резервуар висотою 14 метрів із діаметром 16 метрів.
У 1971 році в напівзаглибленому машинному залі стали до ладу три турбіни типу Френсіс потужністю по 8,2 МВт, які використовували напір у 185 метрів. За сім років до них додали ще одну таку ж, а в 1981-му запустили другу чергу у складі однієї турбіни того ж типу потужністю 41,7 МВт. Останню розмістили у підземному машинному залі, при цьому її напір був дещо вищий — 191 метр. У сукупності це обладнання повинне забезпечувати виробництво 314 млн кВт·год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 154 кВ[1][2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. www.dogankent.gov.tr. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Doğankent HES. Enerji Atlası (tr-TR) . Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.