ГЕС Завой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ГЕС Завой
43°09′28″ пн. ш. 22°36′55″ сх. д. / 43.157889° пн. ш. 22.615389° сх. д. / 43.157889; 22.615389Координати: 43°09′28″ пн. ш. 22°36′55″ сх. д. / 43.157889° пн. ш. 22.615389° сх. д. / 43.157889; 22.615389
Країна Сербія Сербія
Стан діюча
Річка Височиця
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1990
Основні характеристики
Встановлена потужність 80  МВт
Середнє річне виробництво 99  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір від 243 до 280  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2 CKD Blansko
Витрата через турбіни 45  м³/сек
Кількість та марка гідрогенераторів 2 Koncar
Потужність гідроагрегатів 2х40  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна із глиняним ядром
Висота греблі 86  м
Довжина греблі 290  м
Власник Elektroprivreda Srbije

ГЕС Завой (Пірот) — гідроелектростанція на сході Сербії у Піротському окрузі, неподалік від кордону з Болгарією.

У 1963 році на річці Височиця (ліва притока Темштиці, яка через Нішаву, Південну Мораву та Велику Мораву відноситься до басейну Дунаю) стався масштабний зсув, що утворив природну греблю. Пізніше при спорудженні ГЕС, введеної в експлуатацію у 1990 році, вона була підсилена (виконано земляні роботи в обсязі 1 млн м3 при об'ємі греблі у 1,65 млн м3) та перетворена на земляну споруду із глиняним ядром, висотою 86 метрів, довжиною 290 метрів та шириною по гребеню 10 метрів. В результаті на Височиці з'явилось водосховище із площею поверхні 5,53 км2 та об'ємом 170 млн м3.

Із сховища вода по дериваційному тунелю довжиною 8,5 км та діаметром 4,2 метра спрямовується на захід у долину річки Нішава. На завершальному етапі після вирівнюючого резервуару шахтного типу (висота 72 метри, діаметр 17 метрів) тунель переходить у напірний водовід довжиною 2 км, який досягає машинного залу. Така схема забезпечує напір до 280 метрів.

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс загальною потужністю 80 МВт із річним виробництвом на рівні 99 млн кВт-год. Відпрацьована на ГЕС вода відводиться по каналу до річки Нішава, у поймі якої створений нижній балансуючий резервуар об'ємом 0,65 млн м3.[1][2][3][4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Maksin, Branislav. Zavoj | Serbia — Hidrotehnika — Hidroenergetika a.d.. www.hidrotehnika.rs (en-gb). Процитовано 2017-06-22. 
  2. energodata_admin. "Zavoj" HPP Tunnel, Serbia. www.energoprojekt-ng.rs (en-gb). Процитовано 2017-06-22. 
  3. Pirot Hydroelectric Power Plant Serbia - GEO. globalenergyobservatory.org (en). Процитовано 2017-06-22. 
  4. REBIS: GIS Volume 5: Generation & Transmission Appendices.