ГЕС Калдервуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Калдервуд
35°29′ пн. ш. 83°59′ зх. д. / 35.483° пн. ш. 83.983° зх. д. / 35.483; -83.983Координати: 35°29′ пн. ш. 83°59′ зх. д. / 35.483° пн. ш. 83.983° зх. д. / 35.483; -83.983
Країна США США
Адмінодиниця Блаунт[1]
Стан діюча
Річка Літтл-Теннессі
Каскад каскад на Літтл-Теннессі
Початок будівництва 1918, відновилось у 1927
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19301938
Основні характеристики
Установлена потужність 140  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3
Витрата через турбіни 227  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Основні споруди
Тип греблі бетонна аркова
Висота греблі 70  м
Довжина греблі 279  м
Власник Brookfield Renewable
ГЕС Калдервуд. Карта розташування: США
ГЕС Калдервуд
ГЕС Калдервуд
Мапа
Мапа

ГЕС Калдервуд — гідроелектростанція у штаті Теннессі (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Cheoah (вище по течії) та ГЕС Chilhowee, входить до складу каскаду на річці Літтл-Теннессі, лівій притоці Теннессі (дренує Велику долину у Південних Аппалачах та впадає ліворуч до Огайо, котра в свою чергу є лівою притокою Міссісіпі).

Будівництво станції почалося ще в 1918 році, проте по завершенні Першої Світової війни через зниження попиту на електроенергію було призупинене та відновилось лише в 1927-му (із введенням в експлуатацію перших двох турбін через три роки). В межах проекту Літтл-Теннессі перекрили бетонною арковою греблею висотою 70 метрів та довжиною 279 метрів, яка утримує витягнуте по долині річки на 13 км водосховище з площею поверхні 2,3 км2. За сотню метрів нижче за течією Літтл-Теннессі перекрили допоміжною греблею заввишки 12 метрів, яка має захищати від розмивання дно річки та основну споруду.

Від греблі ресурс подається до машинного залу через прокладений у правобережному масиві дериваційний тунель довжиною 0,6 км, при цьому відстань по руслу річки між цими пунктами становить 1,8 км. Основне обладнання ГЕС становлять три турбіни типу Френсіс загальною потужністю 140 МВт.[2][3][4][5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Form EIA-860MEIA, 2022.
  2. LIHI Certificate #18 - Smoky Mountain Project | Low Impact Hydropower Institute (англ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  3. Calderwood Lake. calderwood.lakesonline.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  4. National Register of Historic Places Continuation Sheet. Архів оригіналу за 19 лютого 2019.
  5. National Register of Historic Places Multiple Property Documentation Form (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2021.
  6. Calderwood Hydro Power Plant TN USA - GEO. www.globalenergyobservatory.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 18 лютого 2019.