ГЕС Кастійон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Кастійон
43°52′42″ пн. ш. 6°32′14″ сх. д. / 43.87851800002777480° пн. ш. 6.53736400002777795° сх. д. / 43.87851800002777480; 6.53736400002777795Координати: 43°52′42″ пн. ш. 6°32′14″ сх. д. / 43.87851800002777480° пн. ш. 6.53736400002777795° сх. д. / 43.87851800002777480; 6.53736400002777795
Країна Франція Франція
Адмінодиниця Кастеллан
Демандоль
Стан діюча
Річка Вердон
Каскад каскад на Вердон
Початок будівництва 1928
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1948
Основні характеристики
Установлена потужність 51  МВт
Середнє річне виробництво 77  млн кВт·год
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 90  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 4
Витрата через турбіни 72  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4
Основні споруди
Тип греблі бетонна аркова
Висота греблі 101  м
Довжина греблі 200  м
Власник EDF
ГЕС Кастійон. Карта розташування: Франція
ГЕС Кастійон
ГЕС Кастійон
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Кастійон у Вікісховищі

ГЕС Кастійон (фр. Castillon) – гідроелектростанція на південному сході Франції. Знаходячись вище за ГЕС Chaudanne, становить верхній ступінь в каскаді ГЕС на річці Вердон (ліва притока Дюрансу, який в свою чергу є лівою притокою Рони).

Вердон, який у верхів'ях дренує суміжні райони Котських Альп та Прованських Передальп, незадовго до водосховища Кастійон повністю переходить у межі останніх, розділяючи масиви Prealpes de Digne на заході та Prealpes de Castellane на сході. Для накопичення ресурсу на ньому звели бетонну аркову греблю висотою 101 метр, довжиною 200 метрів та товщиною від 4 до 17 метрів, на спорудження якої знадобилось 125 тис м3 матеріалу. Вона утримує водосховище із площею поверхні 5 км2 та об'ємом 149 млн м3.[1]

Машинний зал станції обладнано чотирма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 51 МВт. При напорі у 90 метрів вони забезпечують річну виробітку на рівні 77 млн кВт-год.[2][3]

Управління роботою станції здійснюється із диспетчерського центру на ГЕС Сент-Тюль.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Barrage de Castillon (Castellane, 1948) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. 
  2. Hydrelect - La Durance - les affluents. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. 
  3. Castillon Hydroelectric Power Station France - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 13 серпня 2017. 
  4. Ramamoorty, M. (22 січня 2016). Automation and Instrumentation for Power Plants: Selected Papers from the IFAC Symposium, Bangalore, India, 15-17 December 1986 (англ.). Elsevier. ISBN 9781483298887. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.