ГЕС Кегумс І, ІІ
| ГЕС Кегумс І, ІІ | |
|---|---|
 | |
| 56°44′24″ пн. ш. 24°42′37″ сх. д. / 56.74010000002777332° пн. ш. 24.71050000002777836° сх. д.Координати: 56°44′24″ пн. ш. 24°42′37″ сх. д. / 56.74010000002777332° пн. ш. 24.71050000002777836° сх. д. | |
| Країна |
 Латвія |
| Адмінодиниця | Кеґумс[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Даугава |
| Каскад | каскад на Даугаві |
| В експлуатації з | 15 жовтня 1939 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1936—1940 (Кегумс І), 1979 (Кегумс ІІ), |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 72 (Кегумс І), 192 (Кегумс ІІ) МВт |
| Середнє річне виробництво | 667 (Кегумс І та ІІ, 2009) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | 14 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 4 (Кегумс І), 3 (Кегумс ІІ) |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 (Кегумс І), 3 (Кегумс ІІ) |
| Потужність гідроагрегатів | 4х18 (Кегумс І), 3х64 (Кегумс ІІ) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 25 м |
| Власник | Latvenergo |
  ГЕС Кегумс І, ІІ | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Кегумс І, ІІ у Вікісховищі | |
ГЕС Кегумс І, ІІ (латис. Ķeguma HES) — гідроелектростанція у Латвії на річці Даугава. Займає третє місце за потужністю серед латвійських ГЕС, поступаючись двом іншим станціям даугавського каскаду — ГЕС Плавінас та ГЕС Рига (вище та нижче по течії відповідно).
Станція Кегумс стала першим великим гідроенергетичним проектом у Латвії. Річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 25 метрів, яка дозволила забезпечити напір у 14 метрів та потребувала доповнення земляними дамбами для захисту оточуючих територій.[2][3] В результаті утворилось витягнуте по долині Даугави водосховище із площею поверхні 25 км2 та об'ємом 157 млн м3.
У розташованому біля правого берегу машинному залі протягом 1936—1940 років ввели в експлуатацію чотири гідроагрегати із турбінами Каплан потужністю по 18 МВт. Проте вже невдовзі внаслідок бойових дій під час Другої Світової війни вони дістали пошкодження. Три турбіни шведського виробництва після відновлювальних робіт повторно запустили в кінці 1940-х, а у 1952 році до них приєдналась четверта російського походження.[4]
В 1976—1979 роках біля лівого берегу спорудили другий машинний зал (станція Кегумс ІІ), обладнаний трьома турбінами Каплан потужністю по 64 МВт. Сукупне виробництво електроенергії обома залами у 2009 році становило 667 млн кВт-год.
У період з 1998 по 2001 замінили всі чотири гідроагрегати станції Кегумс І. А в 2015-му російський концерн «Силові машини» отримав підряд на модернізацію гідроагрегатів Кегумс ІІ, в результаті якої потужність кожного повинна зрости з 64 до 77,8 МВт.[5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
- ↑ Poyri Hydropower Make your project a success (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2017.
- ↑ Kegums Hydroelectric Power Plant Latvia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Lessons learned in Latvia - International Water Power. www.waterpowermagazine.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Power Machines begins turbine renovations at Latvia's 192-MW Kegums 2 hydroelectric plant. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Latvenergo Hydropower plants (HPP). Архів оригіналу за 15 серпня 2017.
| ||||||||||
