ГЕС Ловер-Паунг-Лаунг
| ГЕС Ловер-Паунг-Лаунг | |
|---|---|
| 19°47′ пн. ш. 96°19′ сх. д. / 19.783° пн. ш. 96.317° сх. д.Координати: 19°47′ пн. ш. 96°19′ сх. д. / 19.783° пн. ш. 96.317° сх. д. | |
| Країна |
 М'янма |
| Стан | діюча |
| Річка | Паунглаунг |
| Каскад | каскад на Паунглаунг |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2005 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 280 МВт |
| Середнє річне виробництво | 911 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева підземна |
| Розрахований напір | 104 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 YMEC |
| Витрата через турбіни | 4х77 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 YMEC |
| Потужність гідроагрегатів | 4х70 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна |
| Висота греблі | 131 м |
| Довжина греблі | 945 м |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Ministry of Electricity and Energy |
  ГЕС Ловер-Паунг-Лаунг | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Ловер-Паунг-Лаунг — гідроелектростанція на сході М'янми. Знаходячись після ГЕС Аппер-Паунг-Лаунг, становить нижній ступінь каскаду на річці Паунглаунг (верхня течії Сітаун, яка впадає до затоки Мартабан Андаманського моря).
У межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею висотою 131 метр та довжиною 945 метрів. Вона утримує витягнуте по долині Паунгланг на 16 км водосховище з площею поверхні 15 км2 та об'ємом 678 млн м3.
Споруджений у підземному виконанні пригреблевий машинний зал отримує ресурс через два водоводи з діаметром 8,5 метра. Основне обладнання станції складається з чотирьох турбін типу Френсіс потужністю по 70 МВт, які використовують напір у 104 метра та забезпечують виробництво 911 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ.[1][2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BASELINE ASSESSMENT REPORT HYDROPOWER Strategic Environmental Assessment of the Hydropower Sector in Myanmar (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2018.
- ↑ Paunglaung Hydroelectric Power Plant Myanmar - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 4 червня 2019.