ГЕС Лонгбьйорн
| ГЕС Лонгбьйорн | |
|---|---|
| 63°39′ пн. ш. 16°46′ сх. д. / 63.650° пн. ш. 16.767° сх. д.Координати: 63°39′ пн. ш. 16°46′ сх. д. / 63.650° пн. ш. 16.767° сх. д. | |
| Країна |
 Швеція |
| Адмінодиниця | Соллефтео (комуна) |
| Стан | діюча |
| Річка | Онгерманельвен |
| Каскад | каскад на Онгерманельвен |
| Початок будівництва | 1956 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 100 МВт |
| Середнє річне виробництво | 385 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 34 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 2 Riva |
| Витрата через турбіни | 330 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Elin |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 33 м |
| ЛЕП | 400 |
| Власник | Vattenfall |
  ГЕС Лонгбьйорн | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Лонгбьйорн — гідроелектростанція у центральній частині Швеції. Розташована між ГЕС Еденфорсен (вище за течією) та ГЕС Ласеле, входить до складу каскаду на річці Онгерманельвен (у верхній течії Aselealven), яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря за півтори сотні кілометрів на південний захід від Умео.
Для роботи станції, будівництво якої почалось у 1956-му[1] та завершилось за три роки, річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 33 метри з трьома водопропускними шлюзами.
Інтегрований у греблю машинний зал обладнали двома турбінами типу Каплан загальною потужністю 92 МВт, які при напорі у 34 метри забезпечували виробництво 385 млн кВт-год електроенергії на рік. Станом на середину 2010-х років потужність станції довели до 100 МВт.
На станції реалізовано поширений у скандинавських країнах тип деривації — відпрацьована вода повертається в річку по відвідному каналу довжиною 0,7 км, який прямує праворуч від річки паралельно до неї.
У 2005—2006 роках в межах програми з підвищення безпеки на Онгерманельвен здійснили підсилення греблі, яка має витримати повінь, ймовірність якої оцінюється в один раз на 10 тисяч років. А у 2010-х провели модернізацію мережевого обладнання ГЕС, продукція якої може тепер видаватись під напругою 400 кВ.[2][3][4][5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Henrik von Klopp Långbjörn | Henrik von Klopp. www.vonklopp.se (sv-SE) . Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.
- ↑ Våra kraftverk: Långbjörn - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Langbjorn Hydroelectric Power Plant Sweden - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Långbjörns kraftstation byggs om för 30 miljoner. allehanda.se (швед.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.