ГЕС Мезе
| ГЕС Мезе | |
|---|---|
| 46°18′16″ пн. ш. 9°22′36″ сх. д. / 46.30452777780577378° пн. ш. 9.3769166666944770° сх. д.Координати: 46°18′16″ пн. ш. 9°22′36″ сх. д. / 46.30452777780577378° пн. ш. 9.3769166666944770° сх. д. | |
| Країна |
 Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | Ліро |
| Каскад | гідровузол на Ліро |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1927 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 172,6 МВт |
| Середнє річне виробництво | 523 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 769 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 5 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
| Власник | A2A |
  ГЕС Мезе | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Мезе (італ. CENTRALE DI MESE) — гідроелектростанція на півночі Італії. Входить до гідровузла на річці Ліро, яка відокремлює Оберальбштайнські Альпи (нім. Oberhalbstein Alps) на сході від Лепонтинських Альп на заході та впадає справа у річку Мера (права притока Адди, що через По належить до басейну Адріатичного моря).
Ресурс для роботи станції надходить по дериваційному тунелю, прокладеному через гірський масив правобережжя Ліро. До нього подається вода з двох напрямків:
- З ГЕС Престон, що живиться від створеного вище по Ліро водосховища Ізола. При цьому вода після станції Престон спочатку потрапляє до нижнього балансуючого резервуара, який споруджений на тій же Ліро та дозволяє захоплювати додатковий ресурс, що надійшов до річки після греблі Ізола[1].
- З ГЕС Сан-Бернардо, яка використовує споруджене в горах на правобережжі Ліро водосховище Труццо[2].
Машинний зал розташований у майже 10 км від греблі Престон на околиці селища Мезе, неподалік від впадіння Ліро у Меру (при цьому на протилежному боці останньої працює ГЕС Кьявенна). Введена в експлуатацію у 1927 році, станція у 2008-му завершила модернізацію всіх п'яти гідроагрегатів, на що витратили понад 30 млн євро. Наразі п'ять турбін типу Пелтон загальною потужністю 172,6 МВт при напорі у 769 м можуть забезпечувати виробництво 523 млн кВт·год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода відводиться у канал, що веде на ГЕС Гордона[3][4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Impianto Prestone. Drupal (італ.). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ Impianto San Bernardo. Drupal (італ.). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ Impianto Mese. Drupal (італ.). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ EDIPOWER: INAUGURATA LA CENTRALE DI MESE COMPLETAMENTE RINNOVATA. La Gazzetta di Sondrio. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.