ГЕС Пауло Афонсо IV
| ГЕС Пауло Афонсо IV | |
|---|---|
 | |
| 9°24′56″ пд. ш. 38°12′25″ зх. д. / 9.41580555558337728° пд. ш. 38.20716666669477490° зх. д.Координати: 9°24′56″ пд. ш. 38°12′25″ зх. д. / 9.41580555558337728° пд. ш. 38.20716666669477490° зх. д. | |
| Країна |
 Бразилія |
| Адмінодиниця | Паулу-Афонсуd |
| Стан | діюча |
| Річка | Сан-Франсиску |
| Каскад | каскад на Сан-Франсиску |
| Початок будівництва | 1972 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1979 – 1983 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 2462,4 МВт |
| Тип ГЕС | пригреблева з підземним машинним залом |
| Розрахований напір | 112,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 6 Voith Hydro |
| Витрата через турбіни | 6х385 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6 Siemens |
| Потужність гідроагрегатів | 6х410,4 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна/кам’яно-накидна |
| Висота греблі | 35 м |
| Довжина греблі | 7430 м |
| ЛЕП | 500 |
| Власник | Companhia Hidro-Eletrica do Sao Francisco (CHESF) |
  ГЕС Пауло Афонсо IV | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Пауло Афонсо IV – гідроелектростанція на сході Бразилії, на кордоні штатів Баїя та Алагоас. Знаходячись між ГЕС Луїс Гонзага (вище по течії) та ГЕС Шінго, входить до складу каскаду на четвертій за довжиною у Південній Америці річці Сан-Франсиску, яка тече на північний схід паралельно узбережжю перед тим як завернути та прорватись через гірський хребет до Атлантичного океану (саме на цій останній ділянці і знаходиться станція Пауло Афонсо).
На початку 1970-х на Сан-Франсиску розпочали зведення одразу двох взаємоп’язаних електростанцій. Гребля ГЕС Аполлоній Салес перекрила річку з утворенням водосховища Moxotó та, окрім роботи на власний машинний зал, дозволила спрямувати частину води через проритий уздовж правого берега річки канал довжиною близько 4 км, котрий завершується ще одним водосховищем. Останнє утримує на висотах правобережжя Сан-Франсиску комбінована земляна та кам’яно-накидна гребля складної конфігурації, котра має максимальну висоту 35 метрів та довжину 7430 метрів. Вона утримує доволі невелике водосховище з площею поверхні 12,9 км2 та об’ємом 127,5 млн м3 (корисний об’єм 29,5 млн м3) з таким же нормальним коливанням рівня, як і для сховища Moxotó – між позначками 228,3 та 230,3 метра НРМ (максимальний рівень 230,8 метра НРМ). Тут доречно відзначити, що основне накопичення ресурсу для регулювання роботи каскаду в річному режимі здійснюється розташованими вище ГЕС Трес-Мар'яс та Собрадіньо.
Там, де гребля наближається впритул до природної долини річки, створили підземний машинний зал, який обладнано шістьма турбінами типу Френсіс середньою потужністю по 410,4 МВт, що працюють при напорі у 112,5 метрів.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 500 кВ.
Можливо відзначити, що у двох кілометрах вище по правобережжю річки працює станція Пауло Афонсо І-ІІІ, котра отримує необхідний ресурс від згаданої раніше ГЕС Аполлоній Салес. При цьому винесення Пауло Афонсо IV далі по течії дозволило створити на третину більший напір в порівнянні зі станціями І-ІІІ.[1][2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sistema Chesf Paulo Afonso IV. www.chesf.gov.br (pt-BR) . Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
- ↑ Paulo Afonso IV Hydroelectric Power Plant Brazil - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 24 лютого 2018.
| ||||||||||||||||||||||||||