Координати: 66°16′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 66.267° пн. ш. 25.333° сх. д. / 66.267; 25.333

ГЕС Петаяскоскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Петаяскоскі
66°16′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 66.267° пн. ш. 25.333° сх. д. / 66.267; 25.333
КраїнаФінляндія Фінляндія
АдмінодиницяЛапландія
Стандіюча
РічкаКемійокі
Каскадкаскад на Кемійокі
Початок будівництва1953
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1957
Основні характеристики
Установлена потужність182  МВт
Середнє річне виробництво687  млн кВт·год
Тип ГЕСруслова
Розрахований напір20,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін3
Витрата через турбіни1050  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів3
Основні споруди
Тип гребліземляна + бетонна
Висота греблі23  м
ВласникFortum та інші
ГЕС Петаяскоскі. Карта розташування: Фінляндія
ГЕС Петаяскоскі
ГЕС Петаяскоскі
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Петаяскоскі у Вікісховищі

ГЕС Петаяскоскі (фін. Petäjäskosken voimalaitos) — гідроелектростанція на півночі Фінляндії у провінції Лапландія. Входить до каскаду на річці Кемійокі (впадає у північну частину Ботнічної затоки), знаходячись між ГЕС Валаяскоскі (вище за течією) та Оссаускоскі. Станом на середину 2010-х років друга за потужністю ГЕС в країні.

Станція, споруджена у 1953—1957 роках, стала першою в каскаді на Кемійокі. Ліву протоку перекрили бетонною греблею із сімома шлюзами для перепуску надлишкової води, а у правій збудували машинний зал. Загальна довжина бетонних гребель 231 метр, крім того, споруджено понад 0,8 км земляних дамб висотою до 23 метрів. Як наслідок вище за течією річки утворилося витягнуте водосховище площею поверхні 27,9 км2 та об'ємом 115,4 млн м3.

Машинний зал первісно був обладнаний трьома турбінами типу Каплан загальною потужністю 135 МВт, які при напорі у 20,5 м забезпечували середньорічне виробництво на рівні 632 млн кВт·год електроенергії. З 1996 по 2011 внаслідок декількох етапів модернізації потужність ГЕС Петаяскоскі збільшили до 182 МВт (річне виробництво зросло не так сильно — до 687 млн кВт·год)[1][2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Group, Finnish Barents (1998). Energy Report on the Nordic Parts of the Barents Region (англ.). Nordic Council of Ministers. ISBN 9789289302005. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  2. Power plants and production - www.kemijoki.fi. www.kemijoki.fi (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  3. Petäjäskoski - Kemijoki Oy. Kemijoki Oy (фін.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 25 липня 2017.