ГЕС Chute-du-Diable
ГЕС Chute-du-Diable | |
---|---|
48°46′ пн. ш. 71°41′ зх. д. / 48.767° пн. ш. 71.683° зх. д.Координати: 48°46′ пн. ш. 71°41′ зх. д. / 48.767° пн. ш. 71.683° зх. д. | |
Країна | Канада |
Адмінодиниця | Квебек |
Стан | діюча |
Річка | Перібонка |
Каскад | каскад у сточищі Сагне |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1952 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 205 МВт |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | 33,5 м |
Характеристики обладнання | |
Кількість та марка турбін | 5 |
Витрата через турбіни | 850 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонні гравітаційні (Chute-du-Diable, Manouane) |
Висота греблі | 38 (Chute-du-Diable), 12 (Manouane) м |
Довжина греблі | 537 (Chute-du-Diable), 680 (Manouane) м |
Власник | Rio Tinto Alcan |
Мапа | |
ГЕС Chute-du-Diable – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись між ГЕС Перібонка (вище по течії) та ГЕС Chute-à-la-Savane, входить до складу каскаду у сточищі річки Сагне, яка за сто вісімдесят кілометрів на північний схід від міста Квебек впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).
Станція розташована на річці Перібонка, найбільшому допливу озера Сен-Жан, з якого й бере початок згадана вище Сагне. В межах проекту звели бетонну гравітаційну греблю висотою 38 метрів та довжиною 537 метрів, яка разом з допоміжною спорудою того ж типу висотою 10 метрів та довжиною 44 метри утримує водосховище з площею поверхні 47 км2 та об’ємом 1,2 млрд м3.[1]
Також можливо відзначити, що вже після розташованої вище станції до Перібонки ліворуч впадає велика притока Manouane. У верхів’ї останньої знаходиться великий резервуар, котрий накопичує ресурс для роботи п’яти нижніх ГЕС каскаду на Перібонці-Сагне. Це водосховище з площею поверхні 394 км2 та об’ємом 3,9 млрд м3 утримує бетонна гравітаційна гребля висотою 12 метрів та довжиною 680 метрів і допоміжна земляна дамба висотою 5 метрів та довжиною 165 метрів.[2]
Пригреблевий машинний зал станції Chute-du-Diable обладнали п’ятьма турбінами загальною потужністю 205 МВт, які використовують напір у 33,5 метра.
Власником станції є світовий алюмінієвий гігант Rio Tinto Alcan.[3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ L'eau l'energie la gestion du lac Sain-Jean (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016.
- ↑ Site de diffusion énergie Rio Tinto Alcan. www.energie.riotinto.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.