ГЕС Dale II
| ГЕС Dale II | |
|---|---|
 | |
| 60°35′00″ пн. ш. 5°49′09″ сх. д. / 60.5834400000277781828° пн. ш. 5.819260000027777657° сх. д.Координати: 60°35′00″ пн. ш. 5°49′09″ сх. д. / 60.5834400000277781828° пн. ш. 5.819260000027777657° сх. д. | |
| Країна |
 Норвегія |
| Адмінодиниця | Vaksdal Municipalityd[1][2] |
| Стан | діюча |
| Річка | Bergsdalsvassdraget |
| Каскад | каскад на Bergsdalsvassdraget |
| В експлуатації з | 1990[1][2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1990 (агрегат 1), 2007 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 150 МВт |
| Середнє річне виробництво | 664 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 369 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 1 + 1 General Electric |
| Витрата через турбіни | 42 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1 + 1 на 35 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 1х113 + 1х30 МВт |
| Власник | BKK Produksjon AS |
| Оператор | Eviny Fornybard[2] |
  ГЕС Dale II | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Dale II — гідроелектростанція на півдні Норвегії за три десятки кілометрів на північний схід від Бергена. Знаходячись після ГЕС Фоссе (25 МВт), становить нижній ступінь в каскаді на річці Bergsdalsvassdraget, яка впадає до затоки на східному узбережжі Veafjorden (відноситься до системи фіордів навколо острова Osterøy, при цьому Veafjorden простягається уздовж його східної сторони).
В 1927—1951 роках на ГЕС Dale ввели в експлуатацію шість турбін типу Пелтон. У другій половині 1980-х в горі позаду будівлі старої станції спорудили новий машинний зал, де з 1990-го почала роботу одна турбіна типу Френсіс потужністю 113 МВт. Це дозволило вивести чотири старих гідроагрегати з експлуатації, залишивши в роботі лише дві наймолодші турбіни потужністю по 14,7 МВт. А після запуску в 2007-му ще однієї турбіни типу Френсіс потужністю 30 МВт старий машинний зал повністю припинив роботу. Можливо відзначити, що на сайті власника — компанії BKK Produksjon — загальна потужність об'єкту зазначена як 146 МВт, а на сайті норвезького Директорату водних ресурсів та енергетики — як 150 МВт.
Вода для роботи станції подається з розташованого на Bergsdalsvassdraget невеликого водосховища Storfossdammen по дериваційному тунелю завдовжки 2,2 км з перетином 45 м2. Гідроагрегати використовують напір у 369 метрів та забезпечують виробництво 664 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному тунелю транспортується до Daleelva (назва останньої ланки Bergsdalsvassdraget), що протікає за кілька сотень метрів.[3][4][5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Dale kraftverk — Eviny.
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ Dale. BKK (норв.). Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
- ↑ Selvgjort turbinmontasje i Dale. Tu.no (норв.). 12 липня 2006. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
- ↑ Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 19 липня 2019.
- ↑ Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |