Детектор медіа
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Детектор медіа | |
---|---|
Посилання | detector.media |
Гасло (девіз) | Watchdog українських ЗМІ |
Тип | інтернет-видання |
Мови | українська, російська (окремі публікації) |
Власник | ГО «Детектор медіа» |
Започатковано | 2016 (8 років) |
Стан | активний |
Рейтинг Alexa | 813 (лип. 2020, Україна)[1] |
Ключові особи |
шеф-редактор: Наталія Лигачова |
Адреса офісу | Київ |
«Детектор медіа» (стилізовано як дете́ктор медіа) — українська громадська організація, яка є власником однойменного інтернет-видання та є правонаступником ГО «Телекритика».[2] Головою ГО «Детектор медіа» та шеф-редактором порталу «Детектор медіа» є Наталія Лигачова.[2]
Слоган «Детектора медіа» — «Watchdog українських ЗМІ».
Організація є учасницею коаліції Реанімаційний пакет реформ[3].
Історія[ред. | ред. код]
Інтернет-видання «Детектор медіа» розпочало роботу 8 лютого 2016 року.[4] Основний напрямок його діяльності є інформування читачів про найважливіші події в українському і світовому інформаційному просторі та на медіаринку в контексті політичних та соціальних процесів. Важливою складовою «ДМ» є також аналіз і критика роботи вітчизняних ЗМІ з метою підвищення якості їхнього продукту, а також сприяння медіаграмотності широких верств населення.[5][6]
Пріоритетними темами «Детектора медіа» є провадження медіареформ, створення та зміцнення незалежного суспільного мовлення, викриття фактів корупції у медіасфері, моніторинг діяльності державних та регулятивних органів у галузі, сприяння підвищенню медіаграмотності населення, протидія перетворенню ЗМІ у засоби пропаганди.[6]
Новини на сайті «ДМ» стосуються не лише медіа, але й життя журналістів, політв'язнів, соцмереж, кіно, книжок тощо.
За відвідуваністю сайт Detector.media займає 79 497 місце у світі, 1 495 місце в Україні та 7 617 місце у світі в категорії «Новини і медіа». У березні 2020 року здійснено 860 тис. відвідувань. Найпопулярнішим сайт є в Україні, залучаючи з країни понад 90 % трафіку.[7]
Заступниця шеф-редактора — Світлана Остапа[8]. За даними руху "Чесно" за 4,5 роки на посаді депутата Бучанської міської ради прогуляла більше 25% засідань[9]. Згодом балотувалась від Блоку Петра Порошенка до Київської обласної ради[10].
3 січня 2022 року стало відомо, що доступ до сайту «Детектор медіа» заблоковано на території Росії[11]. Причиною блокування стала новина про блокування в Росії інтерв'ю hromadske з правозахисником і членом забороненої в РФ політичної партії «Хізб ут-Тахрір» Гасаном Гаджиєвим, що вийшла у 2016 році. Рішення про блокування було ухвалено ще у квітні 2015 року, але доступ на території РФ заблокували тільки в грудні 2021 року[12].
Поширення фейку та порушення журналістських стандартів[ред. | ред. код]
18 березня 2024 року видання «Детектор медіа» розкритикувало низку українських медіа та телеграм-каналів за поширення фейку про смерть короля Британії Чарльза III[13]. При цьому видання і саме поширило цей фейк у дописі на власній сторінці в соцмережах. Але всупереч стандартам журналістики, які «Детектор медіа» відстежує і пропагує, згодом допис прибрали, а також видалили коментарі користувачів, які звернули увагу на помилку[14][15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Detector.media Traffic, Demographics and Competitors [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Alexa
- ↑ а б Громадська організація «Детектор медіа» — це впливовий аналітичний центр та медійна платформа. MediaSapiens. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 7.06.2018.
- ↑ go. rpr.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Лигачова зі своєю командою запустила інтернет-видання “Детектор медіа”. Інститут масової фнформації. 09.02.2016. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 07.06.2018.
- ↑ Команда ГО «Телекритика» запускає інтернет-видання «Детектор медіа». Sostav.ua. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 7.06.2018.
- ↑ а б Сайт «Детектор медіа» запрацював в бета-версії. МедіаБізнес. 10.02.2016. Архів оригіналу за 16.06.2018. Процитовано 7.06.2018.
- ↑ Detector.media [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті SimilarWeb (англ.)
- ↑ Редакція порталу Detector Media. Детектор медіа (укр.). 26 липня 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Ірина Федорів (8 жовтня 2015). Депутати-прогульники у Бучанській міській раді. Чесно (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
- ↑ Остапа Світлана Віталіївна. Чесно (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
- ↑ «Детектор медіа» заблокували в Росії. Детектор медіа. 3 січня 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Реестр запрещенных сайтов. Роскомсвобода (рос.).
- ↑ Віра Крайня (18 березня 2024). Опублікована низкою українських медіа й ТГ-каналів новина про смерть Чарльза ІІІ виявилась фейком. Детектор медіа (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Фейк про смерть короля: «Детектор медіа» також поширив неправдиву інформацію. Mezha.net (укр.). 18 березня 2024. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Кіра Молчанова (18 березня 2024). "Померло критичне мислення". В Детекторі медіа несподівано знайшли в себе ж той самий фейк, за який встигли гучно висміяти інших. Українські новини (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Запуск сайту «Детектора медіа» |
- Офіційний сайт
- Детектор медіа у соцмережі «Facebook»
- Детектор медіа у Твіттер (Х)
- Детектор медіа у Telegram
Це незавершена стаття про вебсайт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |