Габалинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габалинський район

азерб. Qəbələ rayonu (7 лютого 1991)
азерб. Qutqaşen rayonu

Gabala lake.jpg
Адм. центр Габала
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Регіон Азербайджан
Азербайджанська РСР
Номерний знак 36
Населення
 - повне 106 660 осіб (2019)
Площа
 - повна 1548 км²
Висота
 - максимальна 553 метр
 - мінімальна 553 метр
Дата заснування 30 серпня 1930
Веб-сайт qebele-ih.gov.az
Код ISO 3166-2 AZ-QAB
A-Qabala.PNG

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Габалинський район

Габалинський район[1] (азерб. Qəbələ rayonu) (до 7 лютого 1991 року — Куткашенський район) — адміністративна одиниця на півночі Азербайджану.

Адміністративний центр — місто Габала, розташоване приблизно за 200 км від Баку[2].

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на території Шекі-Загатальского економічного району, в передгір'ях Великого Кавказу, в ущелині гір Базар-Юрт і Тфан[ru]. Територія Габалинського району складає 1550 км2.

Взимку середня температура січня становить -3 — +1 °C, в горах трохи холодніше: -5 — -7 °C. Весна рання, часто супроводжується похмурою погодою. Літо жарке і нерідко посушливе, середня температура липня — серпня становить +23 — +25 C°, іноді повітря прогрівається до +37 °C. Осінь суха і тепла. Середня норма опадів становить 450—500 мм на рік[3].

Історія[ред. | ред. код]

У XVIII столітті на території Гебеле утворилася невелика феодальна держава — Куткашенський султанат[ru]. Незабаром, Куткашен увійшов до складу Шекінського ханства, Гебеле управлялася наїбами, яких призначали шекінські хани.

Після ліквідації Шекінського ханства Куткашен, як область, увійшов до складу Шекінського повіту. 1930 року утворено Куткашенський район. У березні 1991 року назву району поміняли, і назвали його на честь стародавнього міста Гебеле.

На території району збереглися: мечеть Гаджі-Гаріб і албанська церква Чотарі[4][неавторитетне джерело] у селі Нідж, мавзолеї шейхів Бадреддіна і Мансура в селищі Хазра[ru]; мавзолей XVII століття в селі Шефілі. А також піри[прояснити] (поховання людей, які вважалися за життя святими і благочестивими людьми): Ших-Баба XVI століття в селі Гамзалі[ru]; Комрад на вершині однойменної гори.

Населення[ред. | ред. код]

Загальна чисельність населення станом на 1 січня 2017 року становила 104419 осіб. Густота населення становить 67,3 осіб/км2. До складу району входять — 1 місто (Гебеле), 3 селища (Вандам[ru], Нідж, Бум[ru]) та 60 сільських населених пунктів. Середня тривалість життя понад 70 років.

Національний склад району такий: 73 667 осіб — азербайджанці (78,66 %), 16 020 — лезгини[ru] (поява багатьох лезгинських селищ Азербайджану пов'язана з переселенням частини дагестанських лезгинів на його територію[5]) (17,11 %), 3697 — удіни (3,95 %), 228 — інші[6]. Основна маса населення (68,7 %) проживає в сільській місцевості. А решта (31,3 %) — в районному центрі[7].

Адміністративно-територіальні одиниці[ред. | ред. код]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

  1. Гебелинський муніципалітет
  2. Бумський муніципалітет
  3. Михликовазький муніципалітет
  4. Кетуклинський муніципалітет
  5. Ніджський муніципалітет
  6. Мірзабейлінський муніципалітет
  7. Імамлінський муніципалітет
  8. Кічик Піралінський муніципалітет
  9. Солтаннухинський муніципалітет
  10. Беюк Піралінський муніципалітет
  11. Тунтульський муніципалітет
  12. Нохургишлагський муніципалітет
  13. Єнгіджинський муніципалітет
  14. Вандамський муніципалітет
  15. Заламський муніципалітет
  16. Кічик Амілінський муніципалітет
  17. Байрамкохалинський муніципалітет
  18. Курдський муніципалітет
  19. Гарадеїнський муніципалітет
  20. Гаджіалилінський муніципалітет
  21. Беюк Амілінський муніципалітет
  22. Мамийлінський муніципалітет
  23. Чарханинський муніципалітет
  24. Кушларський муніципалітет
  25. Салаванський муніципалітет
  26. Лазинський муніципалітет
  27. Сирт Єнгіджинський муніципалітет
  28. Камарванський муніципалітет
  29. Маліклинський муніципалітет
  30. Билиський муніципалітет
  31. Амірванський муніципалітет
  32. Дизахлинський муніципалітет
  33. Єні Дизахлинський муніципалітет
  34. Зіріцький муніципалітет
  35. Зараганський муніципалітет
  36. Айдингишлазький муніципалітет
  37. Дашджинський муніципалітет
  38. Гамзалинський муніципалітет
  39. Джигателлінський муніципалітет
  40. Хирхаталинський муніципалітет
  41. Тіканлинський муніципалітет
  42. Абриський муніципалітет
  43. Улудаський муніципалітет
  44. Ємішанлинський муніципалітет
  45. Бунудський муніципалітет
  46. Сеїдгишлазький муніципалітет
  47. Чухур Гебелинський[ru] муніципалітет
  48. Товлінський муніципалітет
  49. Єнікендський муніципалітет
  50. Топбазький муніципалітет
  51. Мамедагалинський муніципалітет
  52. Шамлинський муніципалітет
  53. Сілейлінський муніципалітет
  54. Шафілінський муніципалітет
  55. Хазринський муніципалітет

Заходи[ред. | ред. код]

Фестиваль класичної музики в Гебеле, Азербайджан, 2010

Габалинський музичний фестиваль[ред. | ред. код]

Міжнародний Габалинський фестиваль варення, 2013

Від 2009 року кожне літо в районному центрі, місті Гебеле проходить фестиваль класичної музики, а також джазу і мугаму. У фестивалі беруть участь оркестри та виконавці з різних країн світу. Фестиваль проводиться за ініціативою Фонду Гейдара Алієва, за підтримки Міністерства культури і туризму Азербайджанської Республіки[ru]. В рамках фестивалів організовуються міжнародні конкурси молодих піаністів, концерти мугамної, класичної, камерної, джазової, вокальної музики[17][18].

Міжнародний фестиваль варення[ред. | ред. код]

Фестиваль проходить від 2012 року за спільної організації Міністерства культури і туризму, Виконавчої влади Габалинського району, Центру національної кулінарії та Асоціації національної кулінарії Азербайджану. Серед учасників і гостей фестивалю — представники регіонів Азербайджану, а також інших країн. 2016 року у фестивалі взяли участь представники 10 країн, 30 міст та районів. 2017 року у V Міжнародному фестивалі варення в Гебеле взяли участь кондитери з 22 країн (Туреччини, Німеччини, Білорусі, Великої Британії, Грузії, Хорватії, Ірану, Киргизстану, Лівану, Малайзії, Мексики, Молдови, Узбекистану, Пакистану, Румунії, Росії, Польщі, Сербії, Саудівської Аравії, Словаччини, Північного Кіпру і Китаю), 44 міст і районів[19].

Археологічні розкопки[ред. | ред. код]

2014 року в результаті проведених розкопок археологами поблизу селища Дизахлі на території Габалинського району, на правому березі річки Гарачай знайдено кам'яні знаряддя ашельської культури, що відносяться до епохи раннього палеоліту. Крім того, на сході від селища Дизахлі виявлено земляний некрополь, що відноситься до Куро-аракської культури. В одній з могил знайдено скелет людини, похованої на боці, фаянсовий посуд навколо нього і кістяний кінець веретена[20].

2017 році в Габалинському районі в поселенні Галаєрі дослідники виявили форми для металевих виливків, найдавніші у своєму роді на території Кавказу. Також виявлено великі напіввикопані місця і всередині них неглибокі колодязі, в яких знайшли залишки лампи, що відносяться до періоду халколіту, що вважається рідкісною знахідкою[21].

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. С 11.08.1991 г. Электронный бюллетень «Изменения географических названий государств-участников СНГ» (обновлённый по состоянию на 2019 год)
  2. Расстояние Баку—Габала. // Flagma Азербайджан. Процитовано 2017-12-25. 
  3. Габала, Азербайджан — отдых, погода, отзывы туристов, фотографии. // RestBee.ru. Процитовано 2017-12-25. 
  4. Албанская церковь Азербайджана отметила 1700-летие
  5. Агаширинова, 1978, с. 110—111
  6. Статистические данные о Габалинском районе // Официальный сайт статистического комитета Азербайджанской Республики
  7. Население. // Исполнительная власть Габалинского района. Процитовано 2017-12-25. 
  8. http://anl.az/el/m/msh_qqi.pdf
  9. Vahid Mərkəzləşdirilmiş Kitabxana Portali
  10. Куткашенский район 1970
  11. Multikulturalizm və Azərbaycan" mövzusunda sərgi təşkil edilib. — Xəbərlər — QƏBƏLƏ RAYON İcra Hakimiyyəti
  12. Игорь Кузнецов. Удины. Материалы к изучению Кавказской Албании
  13. Перепись 1979 года
  14. Шаблон:Нп4 Историко-археологическое обследование городища Кабалы // Материальная культура Азербайджана. — Б. : Изд-во Академии наук Азербайджанской ССР, 1964. — Т. V. — С. 45.
  15. Кавказский календарь 1916 г. Архів оригіналу за 2018-11-19. Процитовано 2018-11-19. 
  16. Кавказский календарь 1916 г. Архів оригіналу за 2018-11-19. Процитовано 2018-11-19. 
  17. В Габале открывается IX Международный музыкальный фестиваль. Архів оригіналу за 2017-12-25. Процитовано 2017-12-25. 
  18. Габалинский международный музыкальный фестиваль. // Бакинский журнал. Процитовано 2017-12-25. 
  19. В Гейчае проходит XII фестиваль граната (ВИДЕО). Процитовано 2017-12-25. 
  20. Уникальные находки азербайджанских археологов в Габале (ФОТО). // Day.Az. 2014-09-15. Процитовано 2017-12-25. 
  21. В Азербайджане обнаружены древнейшие металлолитейные формы на Кавказе. // Sputnik.az. Процитовано 2017-12-25. 

Посилання[ред. | ред. код]