Гавеля Богдан Васильович
| Гавеля Богдан Васильович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
5 вересня 1974 Кременчук | |
| Смерть |
4 лютого 2015 (40 років) Широкине | |
| Поховання | Кременчук | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Богда́н Васи́льович Гаве́ля (05 вересня 1974, Кременчук, Полтавська область — 4 лютого 2015, Маріуполь, Донецька область) - сержант Збройних сил України, гранатометник 3 аеромобільно-десантного взводу, 8 аеромобільно-десантної роти, 3 аеромобільно-десантного батальйону військова частина ПП В4174.
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
Закінчив Кременчуцьку ЗОШ №31 м. Кременчука в 1991 році, ПТУ № 29 м. Кременчука в 1992 році, Кременчуцький політехнічний університет ім. М. Остроградського у 2003 році. По спеціальності економіст-менеджер .
Доброволець, мобілізований 7 серпня 2014-го, гранатометник, 79-та окрема аеромобільна бригада.
В 3-му батальйоні («Фенікс») 79-ї аеромобільної бригади у Б. Гавелі був позивний «Бодя». Він часто говорив про те, що воює за мир для родини і хоче, аби його донька жила в нормальній країні[1].
4 лютого 2015-го загинув під час проведення пошуково-ударних дій — потрапив у засідку терористів біля села Широкине: група військовиків була направлена для перевірки виконання Мінських домовленостей. Увійшовши в Широкине, вояки потрапили у засідку та були обстріляні з протитанкової й стрілецької зброї, коли в бойову машину поцілили з гранатомета[1]. Богдан був у ній за кулеметом. Разом з Богданом загинув солдат О. Зайченко.[2]
Без Богдана залишилися батьки та донька.
7 лютого 2015 року похований на Свіштовському кладовищі в місті Кременчук.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]
- відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня (посмертно, 21.10.2015)
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 24 жовтня 2015-го в кременчуцькій ЗОШ № 31 відкрито меморіальні дошки випускникам Олексію Борищаку, Богдану Гавелі, Юрію Гудзенку та Антону Кирилову[4][5].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Гавеля Богдан Васильович | Полтавська обласна рада. web.archive.org. 20 червня 2017. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 11 травня 2023.
- ↑ Гавеля Богдан Васильович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 11 травня 2023.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 травня 2023.
- ↑ У Кременчуці відкрили меморіальні дошки полеглим військовим в АТО. Новини Полтавщини (укр.). 27 жовтня 2015. Процитовано 11 травня 2023.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.10.2015 № 616 «Про увічнення пам’яті Гавелі Б.В., Борищака О.А., Кирилова А.С., Гудзенка Ю.О. в м. Кременчуці»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |