Гавкалова Наталія Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гавкалова Наталія Леонідівна
Країна Україна Україна
Національність українка
Alma mater Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор економічних наук
Нагороди
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України

Гавкалова Наталія Леонідівна — український науковець, Заслужений економіст України. Завідувач кафедри державного управління, публічного адміністрування та регіональної економіки Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Професор.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчила Харківський державний економічний університет за спеціальністю «Управління трудовими ресурсами» та здобула кваліфікацію інженер-економіст.

У 1995–1999 роках навчалася в аспірантурі Харківського державного економічного університету (з 2002 р. – Харківський Національний економічний університет).

Науковий ступінь, вчене звання[ред. | ред. код]

У 1999 р. захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності економіка підприємства і організація виробництва (тема «Управління трудовими ресурсами», науковий керівник — кандидат економічних наук, професор Савченко Борис Григорович) (ДК№003878 Протокол № 27-06/8 від 02.06.1999 р.).

У 2003 році відповідно до рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України надано вчене звання Доцента кафедри управління виробництвом (протокол №3/57-Д від 19.06.2003).

У 2009 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня Доктора економічних наук, зі спеціальності 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), (Тема: «Формування соціально-економічного механізму ефективності менеджменту персоналу» науковий консультант — доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Амосов Олег Юрійович) (ДД №008083 Протокол № 11-06/2 від 10.03.2010 р.).

У 2011 році відповідно до рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 10.11.2011 року надано вчене звання Професора кафедри регіональної економіки (12ПР № 007277, протокол №1/01-П).

Наукова школа[ред. | ред. код]

Під керівництвом Гавкалової Н. Л. захищено 25 кандидатських та докторських дисертацій в галузях економіки та публічного управління, вона є членом редакторських колегій 3 фахових журналів з економіки та публічного управління (Україна) та журналу Public Policy and Administration (Литва), що реферується у науко-метричній базі Scopus.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесна грамота Голови Дзержинської районної ради в м. Харкові (2009 р.);
  • Подяка Голови Харківської обласної державної адміністрації (2013 р.);
  • Подяка Чугуївського міського голови (2014 р.);
  • Почесна грамота Голови Харківської обласної ради (2014 р.);
  • Подяка Міністерства освіти і науки України (2015 р.);
  • Диплом стипендіата в галузі науки імені М. І. Туган-Барановського (з економіки) Харківської обласної державної адміністрації (2015 р.);
  • Подяка Голови Харківської обласної державної адміністрації (2017 р.);
  • Золотий знак Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця (2017 р. та 2012 р.) – подвійний лауреат;
  • Почесна грамота Всеукраїнської професійної спілки працівників сфери вищої освіти (2019);
  • Подяка Харківського міського Голови (2020 р.);
  • Почесна грамота Національної служби посередництва і примирення (2021 р.);
  • Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2021 р.);
  • Грамота Верховної Ради України (2022);
  • Почесна грамота Національної академії педагогічних наук України (2022).

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Почесне звання «Заслужений економіст України» (2018 р.) [1] [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Наукові та методичні праці[ред. | ред. код]

  • 1. Smalskys, V., Stasiukynas A., Gavkalova N., Laseviciute U. Problems in managing the implementation of education policy in Lithuania: The role of small municipalities. Revista Espasios. 2019. Vol. 40 (No. 26). P. 11. [2] [Архівовано 4 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  • 2. Gavkalova N. L., Amosov O. Archetypes in the activities of the united territorial communities. Public management. 2019. No. 3 (16). Р. 57–68.
  • 3. Gavkalova N., Babenko K., Zolenko A. Formation of Information-Analitical System for Monitoring of the Economic Development of Territories. International Journal of New Economics and Social Sciences. 2019. No. 1 (9). P. 197–206.
  • 4. Gavkalova N. L., Kolupaieva I. V. Decentralization of public administration in the process of building a democratic society. Public Policy and Adpinistration. 2018. Vol. 17. No. 2. Р. 216–225. [3] [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • 5. Gavkalova N. L., Amosov O. Yu. The influence of archetypes on social transformations. Public management. 2018. No. 3 (13). Р. 62–74. DOI: 10.31618/vadnd.v1i14.99
  • 6. Gavkalova N. L., Kolupaieva I. V., Barka Z. M. Analysis of leverages’ efficiency in the context of state regulatory policy implementation. Economic Annals–XXI. 2017. No. 165 (5–6). Р. 41–46. [4]
  • 7. Гавкалова Н. Л., Власенко Т. А. Застосування проектно-орієнтованого підходу до регіональних систем публічного адміністрування. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія : Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. 2017. №2 (1224). С. 58–63. [5] [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • 8. Гавкалова Н. Л. Регіональна кластеризація в контексті енерговикористання та забезпечення екологічної безпеки. Науковий журнал «Причорноморські економічні студії». 2017. № 18. С. 230–235.
  • 9. Гавкалова Н. Л. Місце кластерної стратегії в забезпеченні економічного розвитку. Інфраструктура ринку : електрон. наук.-практ. журнал. 2017. Вип. 7. С. 77–82.
  • 10. Гавкалова Н. Л., Власенко Т. А. Formation the systematic basis of synthesized capital. Актуальні проблеми економіки. 2016. № 4 (178). С. 8–16. [6] [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • Вступ до публічного адміністрування : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Л. Гавкалової. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. 372 с. [7] [Архівовано 5 червня 2022 у Wayback Machine.]
  • 12. Гавкалова Н. Л., Амосов О. Ю., Болотова О. О. Соціальна відповідальність влади і бізнесу як умова сталого розвитку // Стійкий розвиток в умовах соціально-орієнтованої економіки : кол. моногр. / за ред. В. В. Прохорової. Харків : Смугаста тип., 2016. С. 16–25. [8] [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • 13. Гавкалова Н. Л., Амосов О. Ю. Еволюція публічного управління як результат розвитку інституційної теорії // Державна служба та публічна політика: проблеми і перспективи розвитку : матеріали щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 27 травня 2016 р.) / за заг. ред. А. П. Савкова, М. М. Білинської, С. В. Загороднюка. Київ : НАДУ, 2016. С. 194–198. [9] [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • 14. Gavkalova N. L., Kolupaeva I. V. Deregulation of the Ukrainian Economy: problems and peculiarities of further implementation. HORIZONS International Scientific Jornal. Series A. Social Science and Humanities. Bitola. 2016. P. 389–398.
  • 15. Гавкалова Н. Л., Амосов О. Ю. Public administration in Ukraine: present development // Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (25 листопада 2015 р.). Полтава : ПолНТУ, 2015. С. 21–26.
  • 16. Гавкалова Н. Л., Шумська Г. М. The necessity of state regulation of Socio-Economic Development of Ukraine’s Regions // Материалы IX Международной научно-практической конференции, посвященной 120-летию со дня рождения П. О. Сухого (г. Гомель, 26–27 ноября 2015 г.). Гомель : ГГТУ им. П. О. Сухого, 2015. С. 41–43.
  • 17. Забезпечення регіонального розвитку екологічного суспільства засобом створення системного базису синтезованого капіталу : монографія / за заг. ред. Н. Л. Гавкалової. Харків : Вид-во ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. 304 с. [10] [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Основні наукові праці[ред. | ред. код]

Автор близько 300 публікацій, з яких 15 монографій, 6 підручників, 4 навчальних посібники, з яких 3 – з грифом Міністерства освіти і науки України.

Посилання[ред. | ред. код]