Гавриленко Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Іванович Гавриленко
Gavrylenko.jpg
Григорій Іванович Гавриленко
Дата народження 7 липня 1927(1927-07-07)
Місце народження село Холопкове (нині Перемога) Глухівського району Сумської області
Дата смерті 23 лютого 1984(1984-02-23) (56 років)
Місце смерті Київ, УРСР
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Жанр станковий живопис, графіка, книжкова ілюстрація
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Напрямок Авангардизм

Григо́рій Іва́нович Гавриле́нко (*7 липня 1927, село Холопкове (нині Перемога) Глухівського району Сумської області — †23 лютого 1984, Київ, УРСР) — український художник, графік, майстер книжкової ілюстрації. Представник українського авангардного мистецтва, шістдесятник.

Біографія[ред.ред. код]

Григорій Іванович Гавриленко народився 7 липня 1927 року в селі Холопкове (нині Перемога) Глухівського району Сумської області у селянській багатодітній сім’ї. Почав малювати змалечку.

194549 — навчався у Київській художній школі.

194955 — навчався у Київському державному художньому інституті на графічному факультеті (майстерня Іларіона Плещинського).

Від 1955 року — учасник республіканських і всесоюзних виставок книги, малюнка, акварелі, живопису.

Початок 1960-х — працював викладачем Київського державного художнього інституту, майже одразу був звільненим.

196070 — працював над створенням циклу творів під назвою «Пошуки пушкінських жіночих образів».

196266 — працював над ілюстраціями до поеми «Витязь у тигровій шкурі» (до 800-річчя від дня народження грузинського поета Шота Руставелі).

1964 рік — знайомство з Миколою Бажаном. Початок роботи над створенням ілюстрацій до твору Данте «Vita Nova».

протягом 1979 року — створює ілюстрації до книги М. Бажана «Доробок».

23 лютого 1984 року — помер у Києві на 57-му році життя.

З доробку[ред.ред. код]

Григорій Гавриленко — один із найяскравіших і водночас найоригінальніших митців, сміливий і вимогливий до себе експериментатор, справжній реформатор, який багато працював для книги. В історії української графіки Гавриленко займає настільки особливе місце, власну нішу, що його твори важко порівнювати з роботами інших майстрів.

Станковий живопис і графіка — переважно пейзажі і портрети, систематизовані в серії або цикли з стійкими наскрізними темами. На основі подібних циклів-досліджень були створені твори, які художник вважав програмними: «Дві жінки в природі» (1965/1966), «Образ дівчини» (1967), «Пляж» (196769), «Триптих» (1982).

Особливе місце у спадку майстра займає малюнок, представлений практично в усіх його техніках і видах: від швидкої замальовки і композиційного ескізу до лаконічного малюнка-формули.

В останні роки життя художник багато і плідно працював у техніці кольорової ліногравюри (естампи на теми народних казок, ілюстративні цикли, оригінальні станкові композиції).

Г. Гавриленко оформив і проілюстрував 32 книги. Серед них «Сліпий музикант» В. Короленка (дипломна робота), «Чіпка» Панаса Мирного, «Кобзар» Т. Шевченка, «Vita Nova» Данте, «Витязь в тигровій шкурі» Ш. Руставелі, «Доробок» М. Бажана — роботи, які стали класикою української книжкової графіки XX століття.

Живописні роботи:

  • «Дві жінки у природі» (196566);
  • «Образ дівчини» (1967);
  • «Пляж» (196769).

Персональні виставки митця відбувалися в 1974 (єдина прижиттєва), 1985, 1990, 1992, 1994 і 1996 роках.

Галерея творів Григорія Гавриленка[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]