Гаврилівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Гаврилівка

Лозова — Слов'янськ
Донецька залізниця
Краснолиманська дирекція
с. Гаврилівка

48°51′14″ пн. ш. 36°48′17″ сх. д. / 48.85389° пн. ш. 36.80472° сх. д. / 48.85389; 36.80472Координати: 48°51′14″ пн. ш. 36°48′17″ сх. д. / 48.85389° пн. ш. 36.80472° сх. д. / 48.85389; 36.80472
Рік відкриття 1869 (150 років)
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 570
Відстань до Лозової, км 41
Відстань до Слов'янська, км 64
Код станції 2214045 ?
Код «Експрес-3» 492631 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Гаврилівка. Карта розташування: Харківська область
Гаврилівка
Гаврилівка

Гаври́лівка — пасажирська залізнична станція Краснолиманської дирекції Донецької залізниці.

Розташована у селі Гаврилівка, поруч село Ковалівка, Барвінківський район, Харківської області на лінії Лозова — Слов'янськ між станціями Язикове (8 км) та Дубове (14 км).

Історія[ред. | ред. код]

У 1869 році була відкрита залізнична станція Гаврилівка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Вокзальну будівлю було збудовано із сухого соснового лісу, тому вона проіснувала в первозданному вигляді недовго (згоріла в 1882 році)[1][2].

Станом на 1872 рік, по станції Гаврилівка зупинялися поштовий (з вагонами I і II класу) і пасажирський (з вагонами I, II і IV класу) потяги Курськ - Ростов. У 1878 році додатково курсував товаро-пасажирський потяг. У 1917 році через станцію Гаврилівка курсували 4 пари пасажирських складів (вищезгадані, плюс швидкий потяг до Петрограда)[3][4][5].

Станція Гаврилівка відвантажувала сільгосппродукцію, в основному - зерно. Останнє надходило на станцію «чумацьким» способом, починаючи з 70-х років XIX століття. Станом на 1899 рік, станція Гаврилівка відвантажила понад 300 т пшениці, близько 50 т жита, понад 80 т вівсу, понад 960 т ячменю. Прибуття окремих вантажів по Гаврилівці у вказаний період складало: борошно - понад 16 т, сіль - 65 т, вугілля - понад 990 т, ліс - понад 680 т[6].

До станції Гаврилівка тяжіли млини, що працювали, наприклад, на території сучасного Олександрівського району Донецької області. Станом на 1923-1924 роки, Гаврилівка обслуговувалися вітряк і 3 кузні в Ново-Бахметьєвому (15 верст), вітряний і тепловий млини в Олександрівці (18 верст), олійниця в Мирній Долині (25 верст), млин і олійниця в Знаменівці (30 верст)[7].

Станом на 1922 рік, по станції Гаврилівка зупинявся змішаний (пасажирсько-товарний) потяг Дебальцеве - Лозова, також раз на добу курсував приміський пасажирський потяг Гаврилівка - Слов'янськ. У 1925 році приміський потяг відмінили, але пасажирсько-товарний продовжили до Полтави. До 1928 року останній потяг був переведений в категорію поштових, до нього чіплялися вагони до Москви, Баку, Тифліса (Тбілісі) та ін.; також додатково курсували швидкий потяг Ленінград - Тифліс і кур'єрський Москва - Баку, але вони зупинялися по сусідній станції Дубове. До 1941 року на напрямку Славняск - Лозова кількість пар пасажирських потягів, не рахуючи приміських до Слов'янська, збільшилася до 10, але з них по Гаврилівці зупинялося до 3 пар потягів на добу[8][9][10][11].

Пасажирське сполучення через Гаврилівку існувало і в роки окупації України. Станом на серпень 1942 року, по станції Гаврилівка робив зупинку пасажирський потяг в повідомленні Слов'янськ - Харків. Після звільнення Донбасу з Харкова на Дубове і Язикове курсував один єдиний пасажирсько-товарний потяг на добу, який до того ж часто і не призначався[12][13].

Лише в 50-і роки кількість пар пасажирських і приміських потягів на напрямку Слов'янськ - Лозова зросла до декількох десятків на добу; по Гаврилівці зупинялися всі приміські і кілька пасажирських потягів.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняються тільки приміські поїзди у Лозівському та Слов'янському напрямках[14].

Джерела[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. М.И.Гусев, К.Х.Клименко, А.И.Максимов и др. - Под ред. В.В.Приклонского (1970). Стальные пути Донбасса. Донецк. 
  2. Местные известия // Южный край, № 562, 14(26).08.1882. - с. 3. 
  3. Путеводитель по Российским железным дорогам. Март 1872 г. М. 1872. 
  4. Путеводитель по Российским железным дорогам и пароходным сообщениям. Февраль 1877. М. 1877. 
  5. Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 г. Пг.(?). 1917. 
  6. Статистический сборник Министерства путей сообщения. Выпуск 64-й. Сведения о движении товаров по железным дорогам за 1899 г. СПб. 1901. 
  7. Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) / Т. I. Х. 1923. 
  8. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1922-23 г. М. 1922. 
  9. С.Е.Брюль (1925). Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1925 г. М. 
  10. С.Е.Брюль (1928). Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1928-29 г. М. 
  11. М.Кречетников (1940). Официальный указатель железнодорожных, водных и других пассажирских сообщений на 1940 г. М. 
  12. Taschenfahrplan für die östliche Ukraine nebst AnschiuBstrecken und den wichtigsten Fernverbindungen. Ausgable August 1942. Nachdr.-Mainz. 1942-1980. 
  13. Історія – Гаврилівський навчально-виховний комплекс Барвінківської районної ради. 
  14. Розклад руху приміських поїздів Краснолиманської дирекції. Архів оригіналу за 16 жовтень 2016. Процитовано 17 січень 2016.