Гаврилівці (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гаврилівці
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Жванецька сільська громада
Основні дані
Населення 746
Площа 2,796 км²
Густота населення 266,81 осіб/км²
Поштовий індекс 32367
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д. / 48.56861; 26.51361Координати: 48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д. / 48.56861; 26.51361
Місцева влада
Адреса ради 32366, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Руда
Карта
Гаврилівці. Карта розташування: Україна
Гаврилівці
Гаврилівці
Гаврилівці. Карта розташування: Хмельницька область
Гаврилівці
Гаврилівці
Мапа
Мапа

CMNS: Гаврилівці у Вікісховищі

Гаври́лівці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить, ймовірніше, від імені першопоселенця Гаврила.

Географія[ред. | ред. код]

Подільське село Гаврилівці розташоване в південно-західній частині України, за 15 кілометрів від Кам’янця-Подільського біля річки Кармалітанка. Повз село проходить автошлях національного значення Н03.

Клімат[ред. | ред. код]

Гаврилівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

В урочищі Стінка, що біля села, археологами виявлені залишки трипільського поселення.

У 1460 році польським королем було дозволено брати десятину на користь кам’янецьких римо-католицьких єпископів.

Із списків 1493 року відомо, що Гаврилівці були великим селом, в якому рахувалось 11 «димів», тобто хат.

1513 року кам’янецькі міщани сперечалися з власником Гаврилівців й інших сіл щодо права вільного користування навколишніми лісами.

У XVI столітті село належало Струсю, хмільницькому старості, потім перейшло до Ка­линовських і Лянцкоронських та входило до складу Жванецького ключа, пізніше – Комару.

1843 року частину Гаврилівців куплено скарбницею у поміщика Комара та розпочалось заселення нової частини села, воно здійснювалося за заздалегідь підготовленим планом, сюди переселили частину людей зі Жванця, після чого і з’явився так званий Новий план, або ж нове село, забудоване за зразками військових поселень.[1]

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 19321933 селяни села пережили Голодомор.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 744 осіб[3].

Мова[ред. | ред. код]

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,87 %
молдавська 0,13 %

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГАВРИЛІВЦІ.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]