Гаврилів Богдан Миронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Гаврилів
 Солдат
Загальна інформація
Народження 10 квітня 1999(1999-04-10)
Підгірки
Смерть 4 березня 2019(2019-03-04) (19 років)
Лебединське
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2018—2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Богда́н Миро́нович Гаври́лів (нар. 10 квітня 1999(19990410) — 4 березня 2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1999 року в місті Калуш (житловий масив Підгірки) Івано-Франківської області. Закінчив загальноосвітню школу, потім навчався в калуському ВПУ № 7 за фахом лицювальник-плиточник, муляр-штукатур; займався боксом.

У 2018 році залишив навчання та вступив на військову службу за контрактом[2]; солдат, розвідник-далекомірник 1-го батальйону 80-ї бригади.

4 березня 2019 року загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Лебединське (Волноваський район): о 6-й ранку противник з боку окупованої Ужівки почав обстріл із танків, артилерії, мінометів та ПТРК. Богдан Гаврилів передав на командно-спостережний пункт координати; близько 7:40 безпосередньо на його спостережному посту розірвалася міна. Зазнав мінно-вибухових травм, несумісних з життям.

Після прощання у Львові 8 березня 2019-го похований у Калуші; калушани на колінах зустріли колону, яка супроводила тіло Героя[3], Десятки священиків й тисячі калушан і побратимів зібралися в палаці культури «Мінерал» на останнє прощання.

Без Богдана лишились батьки та друзі…

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 149/2019 від 18 квітня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тисячі калушан проводжають в останню путь бійця Богдана Гавриліва. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  2. Український Меморіал
  3. Калушани на колінах зустріли загиблого 19-річного розвідника. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  4. Указ Президента України від 18 квітня 2019 року № 149/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]