Гавриїл Огінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гавриїл Огінський
Народився невідомо
Помер 27 січня 1779(1779-01-27)
Діяльність педагог
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Заклад St. Petersburg Theological Seminary[d]
Конфесія православ'я

Огінський Григорій Іванович (чернече ім'я — Гавриїл; *1725, Кистер — †26 січня 1779, Сійський монастир) — український релігійний діяч в добу Гетьманщини, ректор Архангельської духовної семінарії на Московщині, архімандрит Сійського Антоніївого монастиря.

Біографія[ред. | ред. код]

Син протопопа стародубського, священика Георгіївської церкви отця Іоана Огінського, якому гетьман Іван Скоропадський надав у володіння половину села Кистра. У класах фари та інфими Огінський вчився у Чернігівському колегіумі, а 1739 року разом з братом Андрієм Огінським вступив до Києво-Могилянської академії. Закінчив повний академічний курс.

У 17501753 роках викладав у граматичних класах Чернігівського колегіуму, з 1753 році — у класі риторики, був префектом (17531756). Але через часті конфлікти з єпископом Чернігівським і Новгород-Сіверським І. Комаровським Огінського звільнено з цієї посади. Певний час був кафедральним проповідником при Чернігівському архієрейському домі.

Згодом емігрував до Санкт-Петербурга. Викладав в Олександро-Невській семінарії: з 1758 року — філософію, з 1760 року займав посаду префекта. Завдяки протекції архієпископа Санкт-Петербурзького і Шліссельбурзького В. Пуцека-Григоровича у 1762 Огінського зведено в сан архімандрита Сійського Антоніївого монастиря (за 96 км від міста Холмогори), а також призначено членом Архангельської консисторії та ректором Архангельської духовної семінарії (17621779).

Література[ред. | ред. код]

  • Києво-Могилянська академія в іменах, XVII—XVIII cт.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 401—402;
  • Аскоченский В. И. Киев с… Академиею, ч. 2. — К, 1856;
  • Харлампович К. В. Малороссийское влияние…, т. 1. — Казань, 1914.