Гаврюшин Денис Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаврюшин Денис Юрійович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 2 грудня 1983(1983-12-02)
Дніпропетровськ
Смерть 17 серпня 2014(2014-08-17) (30 років)
Жданівка
Поховання Дніпро
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Псевдо «Скат»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаврюшин.

Дени́с Ю́рійович Гаврю́шин (2 грудня 1983(19831202) — 17 серпня 2014) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1983 року в місті Дніпропетровськ у родині службовців. Протягом 1990—1998 років навчався в дніпропетровській ЗОШ № 1. Вступив до коледжу автоматики і телемеханіки. Закінчивши коледж, продовжив навчання в Дніпропетровському університеті ім. О. Гончара на юридичному факультеті; був старостою групи. Після закінчення університету займався приватною юридичною практикою.

3 березня 2014 із своїм приятелем пішов у військкомат. Його направили в резерв 25-ї аеромобільної бригади; пройшов бойову підготовку в селі Черкаському. Заступник командира роти по роботі з особовим складом, 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

17 серпня 2014-го загинув під час обстрілу з БМ-21 «Град» в ході пошуково-ударних дій. Тоді ж полягли капітани Ричков Вадим Володимирович і Шевчук Сергій Мирославович; лейтенант Коза Денис Євгенович; старші сержанти Ятченко Сергій Олександрович, Король Віталій Сергійович; молодші сержанти Маковей Сергій Олександрович і Федчук Сергій Володимирович; старший солдат Вакулич Володимир Володимирович та солдати Єманов Олексій Петрович й Приходько Дмитро Вікторович.

Похований у м. Дніпро, Сурсько-Литовське кладовище з військовими почестями.

Вдома залишилися мама Ольга Володимирівна, батько Юрій Гаврюшин та брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
  • 15 вересня 2016 року у Дніпровській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку[2].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 29.
  • Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ У Дніпровській школі відкрили дві меморіальні дошки на честь учнів-добровольців, які загинули в зоні АТО (ФОТО) [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять шість разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаврюшин_Денис_Юрійович&oldid=39568187