Гадяч імені Сергієнка М.І.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гадяч (станція))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Гадяч імені Сергієнка М.І.

Південна залізниця

Залізнична станція Гадяч
50°23′08″ пн. ш. 33°58′32″ сх. д. / 50.385560200027775579° пн. ш. 33.97559400002777608° сх. д. / 50.385560200027775579; 33.97559400002777608
Дата відкриття 18 лютого
Рік відкриття 1895 (124 роки)
Відстань до Києва, км 307 км (до станції Київ-Пасажирський)
Відстань до Харкова, км 350 км (до станції Харків-Пасажирський)
Код станції ?
Код «Експрес-3» ?
Послуги пасажирські, вантажні перевезення
Супутні послуги АвтобусТаксіТаксофон

Гадяч імені Сергієнка М.І.[1] (до 2016 року — Гадяч) — тупикова залізнична станція 4 класу, кінцева на одноколійній неелектрифікованій лінії Лохвиця — Гадяч, що є відгалуженням від ділянки Ромодан — Ромни — Бахмач. Станція підпорядкована Полтавській дирекції Південної залізниці і розташована безпосередньо у місті Гадяч Полтавської області по вулиці Вокзальній, 16.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Станція відкрита 18 лютого 1895 року під час будівництва ділянки Лохвиця-Гадяч Харківсько-Миколаївської залізниці[2].

Вона відігравала важливу роль в економіці міста Гадяча, як і зараз.

2001 року вокзал станції було відремонтовано до 10-ї річниці незалежності України, під час якого було покладено плитку на платформі для пасажирів, а також покращено внутрішній та зовнішній вигляд вокзальної будівлі[3].

Навесні 2016 року на станції до берегової платформи було прибудовано пандус для пасажирів з особливими потребами, що було зроблено Кременчуцьким будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням (БМЕУ-7)[3].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Приміське та пасажирське сполучення здійснюється за допомогою одного безпересадкового вагона №25: Кременчук—Гадяч—Кременчук, курсує щодня, крім вівторка[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Залізничні станції усіх типів на Порталі відкритих даних (паспорт набору даних)
  2. (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  3. а б в Світлана Дубовик. Проїзд без перешкод Архівовано 24 червень 2016 у Wayback Machine. // Південна магістраль. — 2016. — № 18. — 13 травня. — С. 4.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]