Газована вода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бульбашки CO2 в газованій воді
Келих газованої очищеної води, сфотографованої в саду.

Газована вода, підкислена вода, шипуча вода, содова вода — вода, в якій один або більше газів розчиняються природною дією (водного навантаження вуглекислого газу під час його сходження до джерела) чи штучною (шляхом додавання в аптеках, фабриках і інших закладах вуглекислого газу або інших продуктів для створення вугільної кислоти).

Газована вода є визначальним компонентом газованих безалкогольних напоїв. Процес розчинення вуглекислого газу у воді називається карбонуванням.

Газована вода має кисліший смак, ніж звичайна, оскільки вуглекислий газ, розчинений у ній, перетворюється на вугільну кислоту; але смак може відрізнятися від води, використовуваної на початку виробництва. Пекучі відчуття на язиці з'являються від мікроударних хвиль, створених від розриву газових бульбашок.

Виробництво[ред. | ред. код]

Див. Автомат з продажу газованої води

Використання[ред. | ред. код]

Використовується переважно для пиття, але газована вода може бути ще й лікіарським засобом. Нею лікують здебільшого розлади шлунку.

Сифони[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Людству вона відома вже кілька тисяч років, про що свідчать записи Гіппократа в його трактатах про лікувальні властивості газованої води. Буває натуральною з природних джерел і створеною промислово з використанням спеціальної апаратури. До початку XVIII століття вона була доступною малому колу людей, але після промислової революції отримала широке поширення серед усього населення.[1]

Вплив на здоров'я[ред. | ред. код]

У ХХ-му столітті газована вода використовується для зупинки блювоти та сприяння функціонуванню шлункового соку.

У XXI-му столітті вважають, що газована вода може привести до надлишку ваги[2].

Іноді вона може викликати дискомфорт у шлунку, тому не рекомендується її пити до і під час фізичних навантажень[3].

Газована вода є незначною причиною зубної ерозії. Хоча розчинний потенціал газованої води більший, ніж у звичайної води, він, проте, є доволі низьким. Для порівняння, газовані безалкогольні напої викликають карієс зі швидкістю в кілька сотень разів більше, ніж газована вода. Дегазація газованої води лише трохи знижує її розчинний потенціал, що дозволяє припустити, що додавання цукру у воду, а не газована вода, є основною причиною розвитку карієсу.[4]

Газована вода полегшує симптоми розладів шлунка (диспепсія) і запор, за даними дослідження, в Європейському журналі гастроентерології та гепатології.[5]

Стаття, опублікована в 2004 році, в журналі Nutrition стверджує, що газовані води з більш високим рівнем натрію знижують рівень холестерину і ризик серцево-судинних захворювань у жінок в постменопаузі.[1]

Інше використання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як і з чого роблять газовану воду?. 
  2. D'où vient l'eau gazeuse? www.doctissimo.fr (фр.)
  3. Stéphane Cascua et Véronique Rousseau, Alimentation pour le sportif: De la santé à la performance, Amphora, 2005, 285 p., p. 50.
  4. Parry J, Shaw L, Arnaud MJ, Smith AJ (2001). «Investigation of mineral waters and soft drinks in relation to dental erosion». Journal of oral rehab.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 листопад 2011. Процитовано 14 листопад 2011. 

Див. також[ред. | ред. код]