Газова емболія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газова емболія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 O88.0 T79.0
DiseasesDB 313
MeSH D004618

Газова емболія — явище попадання бульбашки повітря в кровоносну судину малого діаметра і закупорка її, тобто повна зупинка руху крові по судині. Також це захворювання, що виникає внаслідок прориву стінок альвеол з капілярами, що приводить до виносу повітряних бульбашок у кровоносне русло. Кров приносить їх у серце, звідки вони потрапляють в артерії великого кола кровообігу і досягають життєво важливих органів, перешкоджаючи нормальному їх кровопостачанню і пошкоджуючи стінки кровоносних судин.

Попадання бульбашок у головний мозок спричинює втрату свідомості, порушення зору, слуху, координації, руху, паралічі. Попадання повітря в коронарні артерії призводить до гострого інфаркту міокарда. Гази в підшкірних судинах зумовлюють появу на шкірі червоно-білих плям («мармуровий» малюнок шкіри).

Газова емболія є найсерйознішою формою баротравми легенів. Вона характеризується ушкодженням легенів і пульмонарних капілярів з наступним проникненням бульбашок газу в кровоносне русло.

Симптоматика[ред. | ред. код]

Знерухомлення та сильний біль у грудях, розвивається ціанотичний відтінок шкіри, болісний кашель.

Розвиток церебральної емболії характеризується проникненням бульбашок повітря з током крові у відділи головного мозку, іноді спостерігається розвиток парезів і паралічів. У постраждалих може спостерігатися змішана форма баротравми легенів, яка характеризується поєднанням різних видів баротравматичної емфіземи, газової емболії і пневмотораксу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]