Газова промисловість України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газовий промисел. Резервуарний парк.
Газовий промисел.

Га́зова промисло́вість (рос. газовая промышленность, англ. gas industry, нім. Gasindustrie f) – галузь паливної промисловості, підприємства якої займаються видобуванням природного і попутного (нафтового) газу з надр землі, виробництвом зрідженого газу, штучних горючих газів з твердого і рідкого палива, зберіганням, транспортуванням газу по газопроводах для постачання населенню і промисловості. На території України розвивається на базі родовищ Передкарпатської нафтогазоносної області, Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції.

Історія[ред. | ред. код]

Історія газової промисловості в Україні нараховує близько 100 років. У Прикарпатті супутний нафтовий газ почали застосовувати у промислових масштабах на початку ХХ ст.

Перший газопровід Борислав-Дрогобич збудований у 1912 р.

Початок масштабного видобутку та використання природного газу в Україні пов'язаний з відкриттям у 1920 р. Дашавського газового родовища (експлуатується з 1924 р.).

Відкриття низки великих родовищ - Опарського, Угерського, Більче-Волицького зумовило будівництво в 1948 р. газопроводу Дашава-Київ (діаметром труби 500 мм і довжиною 509 км), найпотужнішого на той час у Європі (бл. 2 млрд м3 на рік).

В 1950 р. відкрите унікальне Шебелинське родовище (Харківщина) з початковими запасами 650 млрд м3 газу (введене в експлуатацію в 1956 р.). В 1960-і роки побудовані газопроводи Шебелинка-Харків, Шебелинка-Кривий Ріг-Одеса, Шебелинка-Київ.

Після відкриття в 1960-х роках великих і середніх родовищ: Хрестищенського, Єфремівського, Кегичівського, Пролетарського, Гадяцького та ін. було збудовано газопровід Єфремівка-Диканька-Київ (1968-70 рр.), який об’єднав два найбільших газоносних регіони України - Дніпровсько-Донецький та Передкарпатський  в єдину газотранспортну систему.

В 1975-76 рр. видобуток газу досяг максимуму - 68,7 млрд м3 на рік.

До 1977 р. Україна забезпечувала свої потреби в газі і була його експортером (за 1945-1977 рр. експорт становив 130 млрд м3 газу). Головні країни-імпортери українського газу: Росія, Білорусь, Литва, Латвія, Молдова, Чехословаччина. Споживання газу в Україні сягнуло максимуму в 1990 р. — 118,8 млрд м3.

В 1998 р. воно становило бл. 75 млрд м3 і, за експертними оцінками, в найближчі роки буде утримуватися на рівні 65-70 млрд м3 на рік. Частка газу у використанні первинних енергоресурсів становить 45 %, що, за оцінками експертів, є невиправдано високою. Крім того, енергоємкість валового продукту в Україні сягає 2,4 т нафтового еквівалента на 1000 дол. США проти 0,4 в розвинутих країнах Заходу, що показує великий невикористаний потенціал енергозбереження.

Станом на 2017 р. найдохіднішими підприємствами галузі залишаються державні монополії - ПАТ «Укргазвидобування» (УГВ), ПАТ «Укртрансгаз» (УТГ) і ПАТ «Укртранснафта» (УТН). В той же час нарощують видобуток швидше, ніж державних: у 2016 році приватники видобули близько 4,1 млрд куб. м (плюс 5,8%), за 9 місяців 2017 року – 2,6 млрд куб. м (плюс 1,3%). “Чорноморнафтогаз” повернувся до когорти газовидобувників, оскільки в 2017 році взяв під контроль видобуток на Генічеському родовищі і до жовтня добув 6,7 млн ​​куб. м газу. А ось напівдержавне ПАТ “Укрнафта” продовжує знижувати видобуток: у 2016 році видобуто 1,29 млрд куб. м газу (мінус 13,7%) і 1,44 млн тонн нафти, за 9 місяців 2017-го – 591 млн куб. м газу (мінус 13%).[1]

У липні 2018 року на Кошевойському родовищі (Миргородський район, Полтавська область) на ділянці ТОВ «Східний геологічний союз» (входить до групи «Гео-Альянс») розпочато буріння свердловини з проектною глибиною 6,2 км.[2]

Компанія Zhongman Petroleum and Natural Gas Group підписала перший договір на буріння 6 свердловин для АТ «Укргазвидобування».[3]

В листопаді 2018 Burisma Group завершила монтаж обладнання і розпочала буріння двох нових свердловин. Буріння свердловин здійснюється на Карайкозівському родовищі в Харківській області. Третю свердловину буде закладено наприкінці року. В разі успішного буріння, проектна потужність родовища з видобутку газу і газового конденсату збільшиться з 1,5 млн до 3 млн куб. м газу на добу.[4]

22 листопада 2018 Верховна Рада України ухвалила законопроект №8338 про відновлення діяльності державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз". Так, на період тимчасової окупації Росією Криму "Чорноморнафтогаз" відкриває поточний рахунок для розрахунків по виробничій, інвестиційній діяльності та захисту майнових прав, а також для погашення боргів за угодами, укладеними до початку російської окупації.[5]

Перше в Україні підприємство з виробництва метанолу з’явиться на Полтавщині. Потужність підприємства становитиме близько 50 тисяч тонн метанолу на рік. Новий завод маэ з'явитися в 2022 році у Машівському районі Полтавської області. Будівництво заводу знизить залежність Україну від імпорту, адже станом на 2018 рік у країні не існує власного виробництва метанолу, який широко використовується у видобуванні та транспортуванні газу. Найбільшим споживачем метанолу в України є «Укргазвидобування». Він використовується з метою боротьби та попередження гідратоутворення в газопроводах в процесі видобутку та транспортуванні газу, для випробування нових свердловин і свердловин після капітального ремонту, тощо.[6]

Динаміка видобутку[ред. | ред. код]

Динаміка видобутку газу в Україні 1924—2017 роки в млрд. м³[7][8][9][10][11]
Рік 1920 1921 1922 1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929
Газ, млрд. м³ 0 0 0 0 0,038 н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939
Газ, млрд. м³ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. 0,198 н.д.
Рік 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1946 1947 1948 1949
Газ, млрд. м³ 0,341 0,530 н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959
Газ, млрд. м³ 1,411 н.д. н.д. н.д. н.д. 4,000 н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969
Газ, млрд. м³ 14,000 н.д. н.д. н.д. н.д. 39,362 н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979
Газ, млрд. м³ 60,877 н.д. н.д. 68,000 н.д. 68,703 н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989
Газ, млрд. м³ 56,654 н.д. н.д. 45,000 н.д. 42,878 39,693 35,576 н.д. н.д.
Рік 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
Газ, млрд. м³ 25,400 22,100 19,000 17,400 16,500 16,500 16,700 16,900 16,300 16,400
Рік 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Газ, млрд. м³ 18,100 18,400 18,800 19,500 20,100 20,600 20,800 20,650 21,050 20,300
Рік 2010 2011 2012 2013 2014* 2015* 2016* 2017* 2018* 2019
Газ, млрд. м³ 19,100 20,100 20,180 21,500 20,500 19,900 20,100 20,500 20,900**

«*» — 20142018 роки не враховані видобутки на окупованій Росією територією України. «**» — план.

Газзаводи[ред. | ред. код]

Газова промисловість України сьогодні[ред. | ред. код]

Газова промисловість України розвивається на базі родовищ Передкарпатської і Дніпровсько-Донецької нафтогазових областей та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Споживання газу в Україні становить 65–70 млрд м3 на рік.

Видобуток газу в Україні за останні 10 років стабільно скорочувався і стабілізувався на рівні 18 млрд м3 на рік (1997). Таким чином самозабезпечення України газом на сьогодні становить бл. 22 %. Решта задовольняється імпортом з Росії та Туркменистану. Розвідані власні запаси газу становлять бл. 1 трлн м3, що за нинішніх темпів видобутку вистачить на 60 років. Згідно з національною програмою «Нафта і газ України до 2010 року» видобуток газу за певних умов може бути збільшено до 35 млрд м3 на рік. У 2010-х базовим регіоном з видобутку газу була Полтавщина, а власність родовищ, на відміну від розкладу до революційних подій, на позаконкурсній основі була перерозподілена[12].

На 2020 р. заплановано досягти 28 млрд м3 видобутку природного газу, з них майже 50 % мають видобуватись завдяки новим інвестиціям та сучасним технологіям.

У листопаді 2018 добовий видобуток природного газу в Україні досяг показника 59 млн кубометрів на добу, що є найвищим значенням з 2014 року після втрати чорноморських родовищ у зв’язку з окупацією Криму. У вересні середньодобовий показник видобутку газу становив 57,7 млн ​​куб. м/добу, у жовтні – 58,5. Зростання вдалося досягнути за рахунок підвищення видобутку державною компанією “Укргазвидобування”, на яку припадає близько 74% видобутку газу в країні. Решту 20% та 4% становлять приватні компанії та “Укрнафта” відповідно.

З початку року в Україні було видобуто 18,3 млрд куб. м газу. За умов збереження середньодобового видобутку на поточному рівні, видобуток газу у 2018 становитиме 20,9 млрд кубометрів.[13]

Сланцевий газ[ред. | ред. код]

Ще з 2013 року навколо видобутку сланцевого газу в Україні вирували неабиякі пристрасті. Уряд підписав угоду зі світовими лідерами газовидобутку, екологи наголошували, що промисловий видобуток сланцевого газу згубить навколишнє середовище, а в Москві не приховували побоювання втратити один з найбільших ринків збуту російського газу. Тоді йшлося про два регіони в Україні, де, згідно з геологічними дослідженнями, є сланцевий газ.

Компанія Shell почала розвідувальне буріння на Юзівському родовищі площею майже вісім тисяч квадратних кілометрів та прогнозованою потужністю у чотири трильйони кубометрів сланцевого газу. У листопаді 2014 року Shell пробурила дві розвідувальні свердловини, але не змогла провести повноцінну розвідку родовища через воєнні дії на Донбасі.

Ще одне, Олеське родовище, площа якого перевищує шість тисяч квадратних кілометри, розташувалось на заході України в Львівській та Івано-Франківській областях. Його запаси оцінювали в 3-3,5 трильйона кубометрів газу.

У геологорозвідку та видобуток газу в цьому родовищі американська компанія Chevron мала намір вкласти більш ніж 10 мільярдів доларів. У листопаді 2013 року вона підписала договір з українською компанією "Надра Олеська". Щоправда у грудні 2014 року Chevron вирішила вийти з України та остаточно закрила своє представництво у 2015 році.[14]

Війна на Донбасі заховала проекти "Укргазвидобування" з розробки ще одного альтернативного енергоносія - шахтного метану. А анексія Криму Росією унеможливлює видобуток газу на глибоководному Чорноморському шельфі. Цей проект мав намір реалізувати консорціум компаній Exxon Mobil, Shell, OMV та "Надра України".

Призупинення проектів з видобутку сланцевого газу та інших важко видобувних видів енергоносіїв 2015 року стало не лише українською, але й світовою тенденцією.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Названо найприбутковіші нафтогазові компанії в Україні
  2. На Полтавщині розпочали буріння нової газової всердловини з проектною глибиною 6,2 км. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-25. Процитовано 25 липня 2018. 
  3. Китайська компанія підписала перший контракт на буріння свердловин для “Укргазвидобування”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-29. Процитовано 29 липня 2018. 
  4. Компанія Burisma розпочала буріння нових свердловин. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-20. Процитовано 21 листопада 2018. 
  5. Рада відновила діяльність "Чорноморнафтогазу". https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-11-22. Процитовано 22 листопада 2018. 
  6. В Україні побудують завод з виробництва метанолу. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-29. Процитовано 29 листопада 2018. 
  7. Нафта і газ в Україні
  8. У 2016 році обсяг видобутку природного газу в Україні збільшився на 200 млн куб. м
  9. Витік газу
  10. Тенденції та пріоритетні напрями розвитку вітчизняного газовидобутку
  11. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/32914/05-Scherbuna.pdf?sequence=1 Щербина В.П. РОЗВИТОК ГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ У 1940-х – 1980-х РОКАХ
  12. Газоносні площі на Полтавщині віддадуть оточенню Авакова - джерела. Економічна правда. 23 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017. 
  13. В Україні рекордно зріс добовий видобуток газу. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-20. Процитовано 21 листопада 2018. 
  14. Chevron уходит из Украины из‑за дешевой нефти и бюрократии
  15. Сланцевий газ в Україні: видобуток не у найближчій перспективі

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]