Уренгой — Помари — Ужгород (газопровід)
| Уренгой — Помари — Ужгород | |
|---|---|
Марка СРСР, 1983 | |
| Місцезнаходження | |
| Країна | |
| Починається в | Уренгой, Росія |
| Проходить через | Помари, Росія |
| Завершується в | Ужгород, Україна |
| Загальна інформація | |
| Будівництво | 1982—1984 |
| Списаний | 2025 |
| Діаметр | 1 420 мм (56 дюйм) |
Уренгой — Помари — Ужгород (УПУ) — експортний газопровід, який з'єднав Уренгойське газове родовище та інші газові родовища півночі Західного Сибіру з Ужгородом (Україна). Далі газ призначався для транспортування кінцевим споживачам у Центральній та Західній Європі.

Перетинає російсько-український кордон на північ від міста Суми, перша компресорна станція на території України — КС «Ромненська». По території України газ транспортується до КС «Ужгород» на українсько-словацькому кордоні (сполучення з газопроводом «Братство») та до менших компресорних станцій на угорському (інтерконектор Берегово — Берегдароц) та румунському кордонах.
Початковий проєкт експортного газопроводу 1978 року передбачав його будівництво від Ямбурзького родовища, але пізніше маршрут змінили із живленняс від Уренгойського родовища, яке на той час вже експлуатувалося. У липні 1981 року консорціум німецьких банків на чолі з Deutsche Bank і AKA Ausfuhrkredit GmbH погодився надати 3,4 млрд німецьких марок у вигляді кредитів для будівництва компресорних станцій. Пізніше підписали угоди з групою французьких банків і японським експортно-імпортним банком. У 1981—1982 роках підписали контракти про постачання компресорів, труб та іншого обладнання з Creusot-Loire, John Brown Engineering, Nuovo Pignone, AEG-Telefunken, Mannesmann, Dresser Industries, Walter Kidde і Japan Steel Works. Трубоукладачі придбали у компаній Caterpillar та Komatsu. Офіційна церемонія інавгурації відбулася у Франції.
Етап будівництва припав на 1982—1984 роки (за іншими даними, будівництво завершили в 1983 році). Загальна довжина газопроводу 4 451 км (з них територією України 1 160 км), діаметр труб 1420 мм. Враховуючи прокладання двох ниток та робочий тиску у 7,4 МПа пропускна здатність системи становила 32 млрд м³ газу на рік.
На своєму шляху газопровід перетинає Уральські гори і більше 600 річок, включаючи Об, Волгу, Дон і Дніпро.
Всього система отримала 42 компресорні станції (КС), зокрема, відомо про існування на території Росії КС Пуровська, Хасирейська, Правохеттинська, Ягельна, Приозерна, Сосновська, Верхньоказимська, Бобровська, Октябрська, Тайожна, Новокомсомольська КС-11, Пелимська, Івдельська, Краснотур’їнська, Лялінська, Горнозаводська, Кунгурська, Ординська, Чайковська, Агризька, Арська, Помарська, Заволзька, Сєчєновська, Починки, Торбєєвська, Давидовська, Пєрвомайська, Донська, Долге, Курськ.
В межах України знаходяться дев'ять компресорних станцій:
- КС32 Ромни;
- КС33 Гребінка на 3488 кілометрі (37203, Україна, Полтавська область, с. Веселе, вул. Польова, буд. 1а). Спершу планувалося будувати станцію в м. Гребінці і хоча пізніше проєкт було змінено, однак назву станції КС33 "Гребінківська" залишили без зміни;
- КС34 Софіївка;[1] [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- КС35 Ставище;[2] [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.]
- КС36 Іллінці;
- КС37 Бар;
- КС38 Гусятин;
- КС39 Богородчани;[3] [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- КС40 Воловець; [4] [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.]
На кожній КС встановлено по три ГПА ГТК-25І[5] [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.] за виключенням КС33 та КС37, що отримали по три ГПА-25 (ГТУ ДН80Л ВО «Зоря-Машпроект», м. Миколаїв, Україна, нагнітач виробництва НЗЛ, м. Ленінград, СРСР).
Майже по всій протяжності російської ділянки Уренгой — Помари — Ужгород прямує в одному коридор з газопроводами:
– Уренгой – Центр, що доходить до Єльця;
– Ямбург – Єлець (починаючи з КС Правохеттинська, на КС Тайожна друга нитка Ямбург – Єлець дещо відходить від коридору, проте на КС Ординська повертається до нього);
– "Прогрес" (починаючи з КС Правохеттинська та до українського кордону, за виключенням ділянки від КС Тайожна до КС Ординська).
В Єльці траса Уренгой — Помари — Ужгород перетинає газотранспортний коридор Північний Кавказ – Центр.
Після Єльця та до українського кордону в одному коридорі з Уренгой — Помари — Ужгород також прямують газопроводи Єлець — Кременчук — Кривий Ріг, Єлець — Курськ — Диканька та Єлець — Курськ — Київ.
Від КС Починки починаються газопроводи Починки – Ізобільний (споруджений в 2000-х роках для подачі ресурсу на експорт через Чорне море до Туреччини) та Починки – Грязовець (з'явився на початку 2010-х в межах проекту газопроводу "Північний потік").
Історії будівництва цього газопроводу присвячений художній фільм «Контракт століття».
12 травня 2014 року, згідно з повідомленням (прим. — на той час) голови Івано-Франківської обласної держадміністрації Андрія Троценка, на наземній ділянці переходу магістрального газопроводу високого тиску «Уренгой — Помари — Ужгород» через річку Лімниця, виявили витік газу. За його словами, на місці вибуху знайдено залишки вибухового пристрою, яким керували дистанційно[1].
17 червня 2014 року, на газопроводі «Уренгой — Помари — Ужгород» поблизу с. Ісківці Лубенського району Полтавської області стався вибух, в результаті чого полум'я піднялося на висоту близько 200 метрів. На той момент газопроводом транспортувалося близько 80 % російського газу для європейських країн[2][3].
15 вересня 2020 року, о 00:15, в районі населеного пункту Чабани Київської області стався розрив газопроводу високого тиску «Уренгой — Помари — Ужгород». ДСНС уточнила, що "розгерметизувався" магістральний газопровід високого тиску діаметром понад 1 м. Згідно з повідомленням Міністерства енергетики України, попри позаштатну ситуацію, транзит газу до країн Європи через українську ГТС забезпечено у заявлених для транзиту об'ємах[4].
9 січня 2021 року, на магістральному газопроводі «Уренгой — Помари — Ужгород», поблизу села Калайдинці Лубенського району на Полтавщині, стався вибух[5][6]. За більш уточненими даними, згідно з повідомленням агентства BBC News Україна, вибух на газопроводі стався поміж селами Єнківці та Тарандинці, того ж, Лубенського району Полтавської області[7].
- Газотранспортна система Росії
- Газопровід «Союз»
- Газопровід Дашава — Київ
- Газопровід Диканька — Кременчук — Кривий Ріг
- Північний потік-2
- ↑ На міжнародному газопроводі в Карпатах було вже три вибухи – голова ОДА. 15.05.2014, 15:17
- ↑ Стався вибух на газопроводі Уренгой-Помари-Ужгород. 17.06.2014, 15:09
- ↑ Російські диверсії та теракти на території України (2014-2018). 12.08.2019, 16:17
- ↑ "Все гуде і тремтить": під Києвом вибухнув газогін, який несе газ в Європу. 15.09.2020
- ↑ Вибух на газопроводі: "Лубнигаз" підозрює Мосійчука [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.], УП, 10 січня 2021
- ↑ ДСНС: вибух стався на газопроводі "Уренгой-Помари-Ужгород". 09.01.2021, 17:32. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
- ↑ Вибух на газопроводі біля Лубен: горіння припинилося, газопостачання відновили. 09.01.2021
- Кінохроніка будівництва газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород" [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт ДК «Укртрансгаз» [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
- «Независимая газета» [Архівовано 25 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Укртрансгаз оголосив тендер на капітальний ремонт газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород». uprom.info. Національний промисловий портал. 26 липня 2018. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
- Магістральний газопровід «Уренгой-Помари-Ужгород» буде капітально відремонтовано [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Біля Києва прорвало газопровід. 15.09.2020, 07:28 [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]