Гай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буковий гай в Голосіївському лісі.

Гай — назва невеликого листяного лісу[1][2] або ізольованої групи дикорослих дерев, а також розмовна назва плодових насаджень екзотичних дерев.

Назва «гай» трапляється вже у періоді формування давньоукраїнської мови (XI—XIII ст.).[3].

Спочатку слов'янська назва окремої частини лісу або невеликої ізольованої лісової території, що використовувалася місцевим населенням для цілей богослужіння. У слов'ян, як і в інших язичницьких культурах, це був «священний гай».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гай // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. Гай // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Крижанівська О. І. Походження української мови та основні етапи її становлення // О. І. Крижанівська. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник. — Київ: ВЦ «Академія», 2010. — С. 20. ISBN 978-966-580-311-9.

Посилання[ред. | ред. код]