Гайдай Зоя Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гайдай Зоя Михайлівна
Zoya gayday.jpg
Народилася 19 травня (1 червня) 1902(1902-06-01)
Тамбов, Російська імперія
Померла 21 квітня 1965(1965-04-21) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання
Національність українка
Громадянство СРСР СРСР
Рід діяльності оперна співачка
Чоловік Микола Платонов
Батьки Гайдай Михайло Петрович
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Премії
Сталінська премія — 1941
Звання
Народний артист СРСР— 1944 Народний артист України
Провідні ролі Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Любов Шевцова («Молода гвардія» Мейтуса)

Гайда́й Зо́я Миха́йлівна (19 травня [1 червня] 1902(19020601), Тамбов, Російська імперія21 квітня 1965, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянська співачка (сопрано), народна артистка УРСР, народна артистка СРСР (1944). Дочка відомого фольклориста та хорового диригента Михайла Гайдая (1878—1965).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчила Житомирське музичне училище, потім, у 1927 році — Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка.

У 19281930 і 19341955 роках — солістка Київського, у 19301934 роках — Харківського театрів опери та балету. Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації в Уфі й Іркутську разом із чоловіком, співаком-тенором Миколою Платоновим та іншими артистами київської опери.

У 19471965 роках — викладач Київської консерваторії1963 року — професор). Серед вихованців Зої Гайдай — Людмила Божко, Ганна Колесник-Ратушна.

Володіла міцним і водночас гнучким голосом красивого тембру широкого діапазону.

Партії[ред.ред. код]

Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Любов Шевцова («Молода гвардія» Мейтуса, перше виконання) та ін. Лауреат Сталінської премії (1941).

Ушанування пам'яті[ред.ред. код]

Поховано в Києві на Байковому кладовищі. У 1967 році на могилі встановлено гранітний надгробок (скульптор Петро Остапенко, архітектор Валентина Шевченко) та меморіальні дошки. На честь Зої Гайдай названо вулицю в Києві.

Вихованці Зої Гайдай[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]