Гайдай Зоя Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гайдай Зоя Михайлівна
Зображення
Народилася 19 травня (1 червня) 1902(1902-06-01)
Тамбов, Російська імперія
Померла 21 квітня 1965(1965-04-21) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання: Байкове кладовище
Національність: українка
Громадянство: СРСР СРСР
Рід діяльності: оперна співачка
Чоловік: Микола Платонов
Батьки Гайдай Михайло Петрович
Нагороди:
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Премії
Сталінська премія — 1941
Звання
Народний артист СРСР— 1944 Народний артист України
Провідні ролі Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Любов Шевцова («Молода гвардія» Мейтуса)

Гайда́й Зо́я Миха́йлівна (19 травня [1 червня] 1902(19020601), Тамбов, Російська імперія21 квітня 1965, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянська співачка (сопрано), народна артистка УРСР, народна артистка СРСР (1944). Дочка відомого фольклориста та хорового диригента Михайла Гайдая (1878—1965).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчила Житомирське музичне училище, потім, у 1927 році — Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка.

У 19281930 і 19341955 роках — солістка Київського, у 19301934 роках — Харківського театрів опери та балету. Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації в Уфі й Іркутську разом із чоловіком, співаком-тенором Миколою Платоновим та іншими артистами київської опери.

У 19471965 роках — викладач Київської консерваторії1963 року — професор). Серед вихованців Зої Гайдай — Людмила Божко, Ганна Колесник-Ратушна.

Володіла міцним і водночас гнучким голосом красивого тембру широкого діапазону.

Партії[ред.ред. код]

Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Любов Шевцова («Молода гвардія» Мейтуса, перше виконання) та ін. Лауреат Сталінської премії (1941).

Ушанування пам'яті[ред.ред. код]

Поховано в Києві на Байковому кладовищі. У 1967 році на могилі встановлено гранітний надгробок (скульптор Петро Остапенко, архітектор Валентина Шевченко) та меморіальні дошки. На честь Зої Гайдай названо вулицю в Києві.

Вихованці Зої Гайдай[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]