Гайдамацький яр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гайдамацький Яр)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення
«Гайдамацький Яр»
 
Категорія МСОПIII (Пам'ятка природи)
Одна зі скель урочища
Одна зі скель урочища
48°21′05″ пн. ш. 28°05′57″ сх. д. / 48.351388890027777734° пн. ш. 28.09916667002777757° сх. д. / 48.351388890027777734; 28.09916667002777757Координати: 48°21′05″ пн. ш. 28°05′57″ сх. д. / 48.351388890027777734° пн. ш. 28.09916667002777757° сх. д. / 48.351388890027777734; 28.09916667002777757
Розташування: Україна Україна Вінницька область, між селами Буша Ямпільського району та Гамулівка Чернівецького району.
Найближче місто: Ямпіль
Площа: 96 га
Заснований: 1975 р.
Керівна
організація:
ВОКСЛП «Віноблагроліс», Бушанська сільська рада.
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Гайдамацький Яр». Карта розташування: Вінницька область
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Гайдамацький Яр»
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення
«Гайдамацький Яр»

Гайдамацький яр у Вікісховищі?

Гайдама́цький Яр — урочище, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Ямпільському та Чернівецькому районах Вінницької області.

Сучасну назву Гайдамацький яр дістав у кінці XVII-на початку XVIII ст. За історичними відомостями, в яру, його печерах та ущелинах, ховалося населення села Буші під час вторгнення іноземних загарбників. Також в ньому ховалися гайдамаки, які робили вилазки проти місцевої знаті, польських, татарських і турецьких військ.

Площа 96 га. Статус з 1975 року. Перебуває у віданні: ВОКСЛП «Віноблагроліс», Бушанська сільська рада.

Охороняється мальовничий яр у долині річки Бушанки (ліва притока Мурафи). Річка прорізала долину в товщах вапняків, сланців, пісковиків різних епох на глибину до 120 метрів і тепер протікає по гранітах і гранодіоритах Українського кристалічного щита. Це своєрідний геологічний розріз південної частини Вінницької області. На заліснених крутосхилах поширені численні денудаційні форми рельєфу у вигляді пісковикових останців — скелі «Гриб», «Баран», «Висяча», «Гайдамацька» (з печерою) та інші скелі. Такого скупчення мальовничих та унікальних колон, стовпоподібних форм, чудернацьких тварин і міфічних образів більше ніде в області не трапляється. Тут припинено видобування вапняків та пісковиків.

Уздовж долини — дубово-грабові насадженнями на крутих схилах. Колись тут був Великий ліс, що після великого корчування став називатись Великий яр. Про колишній великий ліс нагадують нечисленні дуби-старійшини «Дідусь», «Громовик» та ін.

Сьогодні тут зростають еталонні ділянки дуба звичайного, грабово-ясеневі насадження, окремі цінні породи дерев — клен-явір, модрина європейська. Чимало тут цікавих рослин: 4 види папороті, печіночниця, хвощі та плауни, велика кількість лікарських рослин.

Р.Бушанка.jpg
Вхід до Гайдамацького яру

Об'єкт має виняткове значення завдяки поєднанню таких чинників:

  • геологічних: якісний розріз нижньої частини могилівської світи венду у покинутому кар'єрі на північному закінченні яру, можливості дослідження косої верствуватості та інших текстур пісковиків;
  • геоморфологічних: типовий каньйон, зсувні процеси, різноманітні форми вивітрювання пісковиків, печери, «кам'яні водоспади» тощо;
  • історичних: у селі Буша знайдено залишки культур — трипільського, черняхівського, козацького часів. Можна оглянути залишки фортеці, церкви, стародавнього кладовища, покинутого печерного монастиря. У 1883 році київський професор Володимир Антонович відкрив тут стародавній наскельний рельєф;
  • мальовничих: виняткової краси пейзажі схилів долини, стін каньйону. Виставка просто неба близько 150 скульптур з ямпільського пісковику.

У 2010 році пам'ятка природи «Гайдамацький Яр» увійшла до складу Регіонального ландшафтного парку «Мурафа».


Джерела[ред. | ред. код]