Гайда (музичний інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музиканти із гайдами в Болгарії під час святкування, Софія

Гайда (болг. гайда, мак. гајда, грец. γκάινταсерб. gajde, алб. gajdja) — це музичний інструмент, який використовується переважно народами Балканського півострову в Болгарії, Македонії, Греції, Сербії Хорватії, Албанії та Словенії. Цей інструмент вважається різновидом волинки.

Слово «ґайда»[1] використовують і в Карпатах для позначення вівчарської волинки.

Будова[ред. | ред. код]

Будова Сербськoї гайди
Гравець на болгарській гайді, фото 1945 року. Центральний Архів Країни, Софія
Гравець на гайді в Хорватії

Інструмент складається із мішка, зробленого із козячої чи овечої шкур, вдувної трубки-дулац та дерев'яної гральної гайдуниці та бурдона трубані. Волинку часто прикрашають орнаментом по дереву. Гайдуниці та трубні тростини одинарні.

Волинки виготовляють в різних тональностях. Вони бувають великими та малими, по регістру бас та сопрано. На них можна грати як соло, так і в ансамблі. Гайди бувають двох типів — двохголосі та трьохголосі. Виготовляються інструмент рідко в ре та частіше в фа та мі тональностях.

Хорватський тип волинки має одинарний язичок із трьома трубками, які створюють мелодичний звук, діатонічного звукоряду.

Щоб зіграти на волинці нагнітається повітря мундштуком чи міхом-підкачки (має вбудований зворотній клапан) в мішок музичного інструменту. І через гральну трубку та бурдон музикант грає мелодію. Людина, яка грає на гайді повинна стискати лівим передпліччям інструмент, бурдон лежить на плечі.

Міх[ред. | ред. код]

Міх, як правило, зроблений із козячої шкіри.

Труби[ред. | ред. код]

Труби виготовляються із кизилового дерева. В наш час зустрічаються моделі із трубами зробленими з тростини або бамбуку, пояснюється це тим, що вони менше промокають від дождю.

Історія[ред. | ред. код]

Мистецтво гри на гайді розвинулись у горах, серед пастухів усього Балканського півострова. Жителі північної місцевості Балкан на цьому інструментів не грали.

Сама ж назва «Гайда» походить від арабського та з чотирнадцятого століття нею користуються для музичного супроводу танців балканських народів.

Частіше на гайді виконують танцювальні мелодії, інколи акомпанують під спів соліста чи хору. Фольклор Балкан дуже різноманітний та міняється від країни до країни, від області, до області. Дуже відрізняються стиль та принципи танців у різних селах Балкан, від села до села. В кожному селі народні костюми теж різні та фольклор відрізняється також.

Музиканти, які грали на гайді[ред. | ред. код]

  • Костадін Варімезов
  • Радослав Паскальов
  • Дафо Трендафілов

Література[ред. | ред. код]

  • Jakovljević, Rastko (2012). Marginality and Cultural Identities: Locating the Bagpipe Music of Serbia. PhD Thesis, Durham University.
  • Dzimrevski B., (1996), Gajdata vo Makedonija. Instrument-instrumentalista-muzika. Institut za folklor Marko Cepenkov. ​ISBN 978-9989642098​.
  • Garaj, Bernard (1995). Gajdy a gajdošská tradícia na Slovensku. Bagpipe and Bagpipers´ Tradition in Slovakia. ASCO Ústav hudobnej vedy SAV Bratislava.
  • Dzimrevski, Borivoje (1996). Gajdata vo Makedonija: Instrument-instrumentalist-muzika. Institut za folklor Marko Cepenkov. ISBN 978-9989642098.
  • Rice, Timothy (1994). May It Fill Your Soul: Experiencing Bulgarian Music. University of Chicago Press. ISBN 978-0226711225.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]