Гайко Маас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайко Маас
{{{ім'я}}}
Міністр іноземних справ Німеччини
Нині на посаді
На посаді з 14 березня 2018
Попередник Зігмар Габрієль
Президент Комітету міністрів Ради Європи
Нині на посаді
На посаді з 18 листопада 2020
Попередник Нікос Дендіас
Міністр юстиції та захисту прав споживачів
17 грудня 2013 — 14 березня 2018
Попередник Сабіна Лойтхойссер-Шнарренбергер (юстиції)
Ільзе Айгнер (захисту прав споживачів)
Наступник Катаріна Барлі
Народився 19 вересня 1966(1966-09-19)[1][2][3] (54 роки)
Саарлуї, Саарланд, ФРН[4]
Відомий як політик, триатлет, юрист
Країна Німеччина
Освіта Саарландський університет
Політична партія Соціал-демократична партія Німеччини
Релігія Римо-католицька церква
Нагороди
heiko-maas.de

Гайко Йозеф Маас (нім. Heiko Josef Maas; нар. 19 вересня 1966(19660919), Саарлуї) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії (СДП). З 14 березня 2018 року міністр закордонних справ Німеччини в четвертому уряді Меркель.[5]

З 2013 до 2018 року Маас обіймав посаду міністра юстиції та захисту прав споживачів Німеччини у третьому уряді Анґели Меркель.[6] З 2012 до 2013 року був міністром-президентом землі Саар, а також міністром економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар; з 1999 до 2012 року — лідер фракції СДП у регіональному парламенті землі Саар, лідер опозиції в ландтагу землі Саар; з 1998 до 1999 роки — міністр економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар.

З 2000 до 2018 року Гайко Маас виконував обов'язки голови партії СДП у землі Саар, а з 2001 року є членом федеральної ради партії. Маас вивчав право у Саарландському університеті. Вперше обраний до ландтагу землі Саар 1996 року під наставництвом Оскара Лафонтена.

Походження та навчання (1966–1989)[ред. | ред. код]

Гайко Маас народився у католицькій сім'ї середнього класу в Саарлуї. Його батько працював солдатом, а мати — кравчинею. Хлопець отримав католицьке виховання, прислуговував у церкві та був активний у молодіжній католицькій спільноті. З власних слів Мааса, багато цінностей, із якими він познайомився у тих роках, відображаються в його політичному житті.[7] 1987 року Маас склав абітуру в державній реальній гімназії у Фельклінгені.

Після військової служби протягом одного року Маас працював помічником на заводі Ford у Саарлуї.[8] 1989 року він розпочав вивчати право в Саарландському університеті, де 1993 року склав перший державний іспит. Після проходження референдаріату 1996 року Маас склав другий державний іспит. Він є членом німецької металургійної профспілки «IG Metall».

2016 року Маас розлучився з своєю дружиною Корінною,[9] з якою у нього є двоє дітей. З того часу він перебуває у стосунках із актрисою Наталією Вернер.[10] Маас бере участь у спортивних змаганнях із триатлону, а також є завзятим фаном футбольного клубу «Гамбург».[11]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • «Нагорода ім. Ізраеля Якобсона» Союзу прогресивних євреїв Німеччини (2014)[12]
  • «Пам'ятний знак» Міжнародного комітету Аушвіца (2015)[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. Munzinger-Archiv — 1913.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1035528010 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (de). Процитовано 2019-07-17. 
  6. Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (de). Процитовано 2019-07-16. 
  7. Bundesjustizminister Heiko Maas hadert oft mit Gott. chrismon.evangelisch.de (de). Процитовано 2019-07-16. 
  8. Maas, Heiko (2013-12-14). Heiko Maas. Der neue Mann.. web.archive.org (de). Процитовано 2019-07-16. 
  9. WELT (2016-02-24). Bundesjustizminister Heiko Maas und Ehefrau gehen getrennte Wege (de). Процитовано 2019-07-16. 
  10. Natalia Wörner über die Liebe zu Heiko Maas: "Die Wahrheit war längst klar". vip.de (de). Процитовано 2019-07-16. 
  11. Linnenbrügger, Matthias (2016-06-09). Minister Heiko Maas outet sich: Darum bin ich HSV-Fan. MOPO.de (de-DE). Процитовано 2019-07-16. 
  12. Goldmann, Ayala (2014-07-25). Justizminister geehrt. Jüdische Allgemeine (de). Процитовано 2019-07-17. 
  13. Auschwitz Komitee zeichnet Justizminister Maas aus. web.archive.org. 2016-01-18. Процитовано 2019-07-17. 

Посилання[ред. | ред. код]