Гайнц Лінге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайнц Лінге
нім. Heinz Linge
Bundesarchiv Bild 146-1982-044-11, Heinz Linge.jpg
Народився 23 березня 1913(1913-03-23)
Бремен, Німецька імперія
Помер 9 березня 1980(1980-03-09) (66 років)
Гамбург, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність художник, Муляр, Камердинер
Учасник Битва за Берлін
Членство СС
Військове звання оберштурмбаннфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини

Гайнц Лінге (нім. Heinz Linge; 23 березня 1913, Бремен - 9 березня 1980, Гамбург) - оберштурмбаннфюрер СС, головний камердинер Адольфа Гітлера.

Біографія[ред. | ред. код]

До вступу в СС в 1933 році працював муляром і був обраний Йозефом Дітріхом на посаду охоронця Адольфа Гітлера.

Лінге служив камердинером в рейхсканцелярії в Берліні і «Вовчому лігві» в Растенбурзі. Він заявив, що о 11:00 він стукав у двері Гітлеру: «Доброго ранку, мій фюрер. Вже пора!». Потім він йому приносив сніданок у ліжко, окуляри та необхідні для письмової роботи предмети. На сніданок Гітлер пив чай, їв печиво та яблука. О 14:30 був вегетаріанський обід. О 20:00 була вечеря з кількома гостями.

У 1945 році переїхав до рейхсканцелярії. Лінге став одним зі свідків останніх днів життя Адольфа Гітлера. У своїх мемуарах він писав, що о 15:13 мало відбутися самогубство Єви Браун і Гітлера. Після самогубства йому наказзали завернути тіла в ковдру, винести їх в сад і кремувати. Він також вказав, що Гітлер провів свою останню ніч з Євою в безсонні і лежачи одягненим на ліжку. У 1974 році Гайнц докладно розповів для документального фільму про останні хвилини життя Гітлера: «Гітлер попрощався з кожним зі своїх слуг і підлеглих. Потім він разом з Євою Браун зайшов до свого кабінету. Незабаром з кабінету пролунав хлопок. Зайшовши в кімнату, я виявив два мертвих тіла. Далі я загорнув трупи в ковдру, виніс їх в сад і кремував».

Лінге був узятий в полон Червоною Армією. Він був допитаний про обставини смерті Гітлера. Співробітники СМЕРШу вимагали від нього зізнатися куди зник Гітлер. У 1950 році був засуджений до 25 років тюремного ув'язнення. Був звільнений в 1955 році.

Помер в Гамбурзі 9 березня 1980 року. Його мемуари «Bis zum Untergang. Als Chef des persönlichen Dienstes bei Hitler »(« До кінця. Розповідь шефа персонального обслуговування про роботу з Гітлером ») німецькою мовою були опубліковані в 2000 році, а на англійські (« With Hitler to the End »(« З Гітлером до кінця » )) були опубліковані Роджером Мургаусом в липні 2009 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Heinz Linge, Roger Moorhouse. With Hitler to the End: The Memoir of Hitler's Valet. — Skyhorse Publishing, 2009. — ISBN ISBN 1-60239-804-6.
  • Heinz Linge: Bis zum Untergang. Als Chef des persönlichen Dienstes bei Hitler. Herausgegeben von Werner Maser. Herbig, München u. a. 1983, ISBN 3-7766-1021-2.
  • Heinz Linge: Bis zum Ende. Als Chef des Persönlichen Dienstes bei Hitler. Herausgegeben von Werner Maser. Nation Europa Verlag, Coburg 2000, ISBN 3-920677-51-X.
  • Henrik Eberle, Matthias Uhl: Das Buch Hitler. Geheimdossier des NKWD für Josef W. Stalin, zusammengestellt aufgrund der Verhörprotokolle des persönlichen Adjutanten Hitlers, Otto Günsche, und des Kammerdieners Heinz Linge, Moskau 1948/49. Lübbe, Bergisch Gladbach 2005, ISBN 3-785-72226-5.
  • Christa Schroeder: Er war mein Chef. Aus dem Nachlaß der Sekretärin von Adolf Hitler. Herausgegeben von Anton Joachimsthaler. Langen-Müller, München u. a. 1985, ISBN 3-7844-2059-1.