Гайнц фон Генніг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайнц фон Генніг
нім. Heinz von Hennig
Народився 10 травня 1883(1883-05-10)
Бродниця, Бродницький повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща
Помер 29 листопада 1947(1947-11-29) (64 роки)
Кіль, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність шахіст
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Контр-адмірал запасу
Нагороди
Рятувальна медаль
Рятувальна медаль
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Генріх «Гайнц» Георг Юліус фон Генніг (нім. Heinrich "Heinz" Georg Julius von Hennig; 10 травня 1883, маєток Дембровалонка, Страсбург-ан-дер-Древенц29 листопада 1947, Кіль) — німецький офіцер і шахіст, контрадмірал запасу крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

Генеалогічне древо Геннігів ведеться з XVI століття. Дід шахіста Генріх фон Генніг (1818—1869) був головою Прусського ландтагу. Син Фрідріха фон Генніга (1852—1907), комісара округу в Оструві-Великопольському, і його дружини Женні, уродженої Плен.

1 квітня 1902 року вступив у кайзерліхмаріне. Проходив службу на навчальному судні «SMS Stein». З 1 квітня 1903 по 30 вересня 1904 року навчався у морському училищі, після чого служив на судні «SMS Wettin». З 1 жовтня 1906 по 31 березня 1908 року служив в роті 2-ї торпедної дивізії, одночасно з 18 січня по 28 червня, з 15 липня по 14 вересня і з 2 по 30 листопада 1907 року — вахтовий офіцер торпедного катера «S 115». 1 квітня 1908 року переданий в розпорядження 2-ї морської інспекції, одночасно з 1 квітня по 8 грудня 1908 і з 1 квітня по 30 вересня 1909 року — 1-й офіцер тендера «Alice Roosevelt». 1 жовтня 1909 року переданий в розпорядження торпедної інспекції, одночасно призначений вахтовим офіцером підводного човна SM U-11. З 7 квітня по 13 червня 1911 року — вахтовий офіцер малого крейсера «SMS Kolberg», з 16 червня по 30 вересня 1911 року — «SMS Cöln», з 1 жовтня 1911 по 24 лютого 1913 року — лінкора «SMS Helgoland». 1 березня 1913 року знову переданий в розпорядження торпедної інспекції. З 26 серпня 1913 року — командир SM U-18.

У серпні 1914 року, незабаром після початку Першої світової війни, SM U-18 разом з дев'ятьма іншими човнами був направлений ​​в рейд по тилах британського флоту. 23 листопада 1914 року в Скапа-Флоу човен потрапив в засідку і при спробі вирватися з бухти був протаранений британським есмінцем «Garry». 1 член екіпажу загинув, а човен отримав значні механічні пошкодження і був затоплена екіпажем. Решта 26 членів потрапили в полон. У серпні 1915 року Генніг разом з ще двома членами екіпажу здійснив втечу, але не зміг потрапити на німецький підводний човен і незабаром знову був схоплений. В січні 1918 року інтернований в Нідерланди. В грудні 1918 року повернувся в Німеччину. Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. 28 вересня 1931 року вийшов у відставку.

24 травня 1939 року переданий в розпорядження крігсмаріне. З 7 квітня 1940 року — керівник бібліотеки військово-морської станції «Остзе», з 22 червня 1943 року — вищого командування ВМС в Балтійському морі. 31 березня 1944 року звільнений у відставку.

Сім'я[ред. | ред. код]

4 червня 1921 року одружився в Берліні з Ільзою Ледер (6 листопада 1896, Хемніц — ?), дочкою торговця Отто Ледера і Сільвії Ріхтер. В пари народився син Гайнц.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

Грати в шахи почав під час навчання у військово-морському училищі. Неодноразово ставав чемпіоном Кіля, брав участь в ряді міжнародних і внутрішніх німецьких змагань, в тому числі останньому конгресі Німецького шахового союзу. У 1930-х роках також займався шаховою композицією.

На честь Генніга і австрійського шахіста Антона Шара названий гамбіт Шара-Генніга, який він успішно застосував в 1929 році проти Йозефа Бенцінгера, а Шара — в 1918 році проти Ернста Грюнфельда.

Досягнення[ред. | ред. код]

Рік Місто Змагання + = Результат Місце
1919 Берлін Чемпіонат Берлинського шахового товариства 1
1920 Берлін Чемпіонат Берлинського шахового товариства
Гетеборг Міжнародний турнір (турнір B) 3 7 5 5½ из 15 13
Матч Берлін-Нідерланди по телеграфу (проти Віллема Фіка) 0 0 1 0½ из 1
1930 Франкфурт-на-Майні Міжнародний турнір (побічний турнір)
1932 Гамбург-Альтона Турнір німецьких майстрів 3 2 4 5 из 9 3—5
Берлін Чемпионат Берлина 3 4 4 5 из 11 7—8
Бад-Емс 28-й конгрес Німецького шахового союзу 3 2 2 4 из 7 2—4
Кіль Турнір німецьких майстрів 4
1935 Бад-Заров Турнір німецьких майстрів 5 4 2 6 из 11 4—5
1937 Берлін Міжнародний турнір (побічний турнір) 1 2 4 3 из 7 5—6

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 2: H–O. Biblio Verlag, Osnabrück 1989, ISBN 3-7648-1499-3. S. 61–62.
  • Genealogisches Handbuch des Adels. Adelige Häuser B. Band XII. S. 155. Band 64 der Gesamtreihe. C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1977, ISSN 0435-2408.

Посилання[ред. | ред. код]