Гайовий Василь Михайлович
| Василь Гайовий Василь Михайлович Гайовий | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 червня 1978 Вільховець, Бережанський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
9 липня 2022 (44 роки) Часів Яр | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Василь Михайлович Гайовий (12 червня 1978, с. Вільховець, Тернопільська область — 9 липня 2022, м. Часів Яр, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Василь Гайовий народився 12 червня 1978 року в селі Вільхівці, нині Саранчуківської громади Тернопільського району на Тернопільщині.
Навчався у Вільховецькій восьмирічній школі (1993). Закінчив Поморянське ПТУ (спеціальність — зварник). У 1996—1997 роках проходив строкову службу. Працював на заводі будматеріалів.
Мобілізований 9 березня 2022 року. Служив стрільцем 2-го стрілецького відділення, 1-го стрілецького взводу, 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А 0998. Загинув 9 липня 2022 року під час проходження служби в м. Часів Яр на Донеччині.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
14 жовтня 2022 року на фасаді Вільховецької гімназії відкрито меморіальну дошку Василеві Гайовому[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Терлюк, І. На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку бійцю ЗСУ // Суспільне Новини. — 2022. — 19 жовтня.
- ↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 8/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Белякова, І. Внука, який народився в червні, бачив тільки на фото. Тернопільщина прощається з Василем Гайовим // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 13 липня.
- Терлюк, І. У громаді на Тернопільщині оголосили Дні жалоби за загиблим захисником // Суспільне Новини. — 2022. — 12 липня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |