Гайсинський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайсинський повіт
Gaisyn r.gif
Герб повітового центру
Podil gub (1863) gaysin.PNG
Губернія Подільська губернія
Центр Гайсин
Створений 1797
Скасований 1923
Площа 303 586 (3316.7 км²) (1897)
Населення 248 142 осіб(1897)
Густота 74.8 осіб / км²
Наступники Гайсинський район

Гайсинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Гайсин.

Повіт межував на заході з Брацлавським на півдні з Ольгопільським, на південному сході з Балтським повітами Подільської губернії, на сході з Уманьським та на півночі з Липовецьким повітами Київської губернії. Загальна площа повіту становила 309 666 десятин (3 383 км²).

Склад[ред. | ред. код]

Всіх поселень в повіті було 572, в тому числі 1 місто і 11 містечок (8 власницьких і 3 казенних).

Станом на 1885[1], 1895[2], 1905[3], 1913[4][5] повіт поділявся на 12 волостей: Гранівська, Кіблицька, Кисляцька, Краснопільська, М'якохідська (згодом Красносільська), Кунянська, Ладижинська, Нижчекропивнянська, Соболівська, Теплицька, Тернівська, Хащуватська та місто Гайсин з Гайсинськими хуторами.

Станом на 1886 рік налічував 134 сільських громад, 163 поселення у 12 волостях. Населення — 158 909 осіб (78698 чоловічої статі та 80211 — жіночої), 22 754 дворових господарства[1].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 152998 118633
Приватної власності 123473 77438
Казенної власності 18541 1591
Іншої власності 8574 5841
Загалом 303586 203503

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 248 142 чоловік. З них 86,33 % — українці, 10,37 % — євреї, 1,88 % — росіяни, 1,23 % — поляки[6].

Станом на 1922 повіт поділявся на 14 волостей[7]. До вже існуючих додалися дві волості: Джулинська і Севаст'янівська.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
  3. Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
  4. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерніям. – Кіевъ: Тарасовская 6, 1913. – ІІ + 1115 + 44 с.
  6. Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії
  7. Народный комиссариат внутренних дел. Сборник губерний, уездов и волостей РСФСР, УССР и БССР. — Москва : Государственное издательство, 1922.(рос.)