Гай-Нижник Павло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гай-Нижник Павло Павлович
Павло Гай-Нижник
Павло Гай-Нижник
Народився 28 травня 1971(1971-05-28) (45 років)
м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, Україна
Місце проживання Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Кам'янець-Подільський університет
Галузь наукових інтересів історія, політологія
Заклад Науково-дослідний інститут українознавства
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник завідувач відділу історичних студій
Нагороди Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2006), Почесна грамота Міністерства освіти та науки України (2007), Міжнародна літературна премія ім. Івана Кошелівця (2013)
Особ. сторінка Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук. Особистий сайт

Павло́ Па́влович Гай-Ни́жник (нар. 28 травня 1971, м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, Україна) — український історик, поет, громадсько-політичний діяч. Доктор історичних наук (2008 р.), академік Української академії наук (2010 р.). Завідувач відділу історичних студій, заступник голови спеціалізованої вченої ради К 26.126.01 Науково-дослідного інституту українознавства.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 28 травня 1971 року в місті Дунаївці Хмельницької області в сім'ї творчої інтелігенції.

Був активним учасником самостійницького руху в період перебудови в СРСР. Засновник і провідник націоналістичної молодіжної організації «Союз Українського Народу», яка діяла у 1986—1989 роках у містах Дунаївці та Кам'янець-Подільський. У 1988 р. вперше на теренах радянського Поділля підніс національний прапор України (почепив на трубі Дунаєвецької суконної фабрики ім. В. Лєніна синьо-жовтий стяг).

1989 року був учасником Республіканської установчої конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка в Києві.

Переможець Кубка Хмельницької області з боротьби «самбо» на приз Героя Радянського Союзу Ф. Є. Гончарука (м. Нова Ушиця, 1985). Здобув «Золотий значок ГТО СРСР» (1985), ІІ юнацький спортивний розряд з легкої атлетики (1985) й з боротьби «самбо» (1986) та І спортивний розряд з футболу (1988).

Навчання[ред.ред. код]

У 1978—1988 роках навчався у середній школі № 4 міста Дунаївці. Закінчив із срібною медаллю.

У 1989—1991 роках був курсантом Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії Єпішева.

1991 року — рядовий Радянської армії.

У 1991—1995 роках — студент історичного факультету Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. Затонського (нині Кам'янець-Подільський національний університет).

З 1995 р. живе і працює в Києві.

У 1995—1998 роках — аспірант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України.

Павло Гай-Нижник і Леонід Кравчук (1 грудня 2000 року)

Праця[ред.ред. код]

1999 р. — провідний археограф відділу пам'яток княжої та козацької доби Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

2000 р. — у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертаційне дослідження на тему «Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П. Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 р.)» і здобув науковий ступінь кандидата історичних наук із спеціальності 07.00.01 — Історія України.[1]

2001—2003 рр. — провідний науковий співробітник відділу економічної реформи та удосконалення управління фінансовою системою Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України.

2002—2003 рр. — завідувач науково-інформаційного відділу Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.

2002 (вересень) — член ініціативної групи Української гетьманської організації по створенню Всеукраїнського об'єднання громадян "Союз гетьманців-державників".

2003 р. — заступник головного редактора науково-популярного часопису «Гуманітарний seminarium».

2003 р. — науковий співробітник Інституту трансформації суспільства.

2003—2004 рр. — старший викладач кафедри історії України Криворізького державного педагогічного університету.

2004 р. — старший викладач кафедри гуманітарних наук Інституту ділового адміністрування в м. Кривий Ріг (за сумісництвом).

Гай-Нижник Павло. Документальні джерела і матеріали.jpg


2004—2005 рр. — доцент кафедри історії та теорії держави і права Національної академії державної податкової служби України.

Вересень-грудень 2004 р. — Учасник Помаранчевої революції в Києві.

2005—2008  рр. — докторант історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2008 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук із спеціальності 07.00.01 — Історія України: «Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. — квітень 1918 р.)»[2]

2007—2012 рр. — старший науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України.

4 березня 2010 р. підписав Петицію — Відкрите звернення до депутатів Європейського парламенту з приводу наклепу проти С. Бандери в тексті Європейського парламенту щодо України від 25 лютого 2010 р. [3].

2 липня 2010 р. обраний дійсним членом (академіком) Української академії наук. [4]

У червні 2012 р. був включений у «Список — 300» — авторитетних і найвідоміших українців (представників інтелігенції, науки, освіти, мистецтва, політики і громадських діячів), що створили «Всеукраїнський Комітет на захист української мови».

30 липня 2012 р. на передвиборчому з'їзді УНА-УНСО був включений до партійного виборчого списку. Увійшов до першої десятки (№ 7, як безпартійний) виборчого списку Української національної асамблеї (УНА-УНСО) як кандидат у народні депутати України (вибори до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 р.)

3 серпня 2012 р. підписав «Відкритий лист генеральному директору (президенту) Національної телекомпанії України Єгорові Бенкендорфу» з протестом відомих громадсько-політичних і наукових діячів проти російськомовного коментування Першим національним телеканалом ХХХ літніх Олімпійських ігор [5].

Від 17 квітня 2013 р. — Голова міжвідомчої Експертної ради з питань національностей, національних меншин та захисту українців у світі при Громадській раді при МЗС України.

Від 1 вересня 2013 р. — старший науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії.

Учасник ЄвроМайдану та Революції Гідності (21 листопада 2013 р. — 21 лютого 2014 р.) у Києві.

Під час Революції Гідності — член політради революційної організації «Правий сектор»[1]. .

У березні 2014 р. разом з групою провідних вчених України підписав «Звернення до російських вчених з приводу окупації російськими військами Криму та спроб кремлівського керівництва повернути на президентський пост в Україні В. Януковича».

Засновник (фундатор) Музею української пропаганди, що був створений в травні 2014 р. на житловому масиві «Троєщина» в Києві (вул. Драйзера, 8). Музей став першим подібним культурним закладом на лівобережжі столиці України.

У серпні 2014 р. був одним з підписантів (П. Гай-Нижник, К. Гломозда, В. Сергійчук, Б. Якимович, А. Гречило, М. Железняк, О. Купчинський, А. Руккас, М. Ковальчук, М. Чмир, А. Сова, І. Скочиляс, М. Капраль та ін.) відкритого листа вчених щодо спроб нищення чи фальсифікації державних символів України, поширеному з нагоди Дня Прапора. В листі наголошувалося, що «протягом останнього часу ведеться системне нищення, паплюження та дискредитація Державних символів України» і ця політтехнологічна провокація має на меті посіяти чвари, створити штучне чергове протистояння в українському суспільстві й проводиться вона аналогічними методами, що й спроби розпалити конфлікти навколо неіснуючих мовних чи конфесійних проблем. З огляду на зазначене історики звертали увагу державних структур на потребу посилити захист державних символів України.

Член редколегій: наукового щорічника «Україна дипломатична» (засновники: Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України, Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, Історичний клуб «Планета»); наукового часопису «Пам'ять століть» (засновники: Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Історичний клуб «Планета»); наукового збірника «Становлення та розвиток української державності» (засновник: Міжрегіональна академія управління персоналом), журналу «Музеї України», наукового часопису «Українознавство».

Від 20 листопада 2014 р. — завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства.

Від грудня 2014 р. — член експертної групи Громадського комітету з питань національно-патріотичного виховання при МОН України.

Від 8 лютого 2016 р. — голова історичної секції Міждержавного проекту «Україна-Польща».

Від 2016 р. — член «Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин»

Одружений. Виховує доньок Дзвениславу та Яснославу.

П. Гай-Нижник та донька останнього гетьмана України П. Скоропадського Олена Отт-Скоропадська з чоловіком Людвіґом Отт-Скоропадським (13.IX.2005)

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

1999 р. — премією Федерації профспілок України «За активну роботу і сприяння при підготовці і випуску журналу Федерації профспілок України „Профспілки України“ у 1998 році і в першому кварталі 1999 року».

2004 р. — Листом подяки Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради «за плідну роботу по організації науково-дослідницької діяльності учнів».

2004 р. — Листом подяки кандидата в Президенти України, народного депутата України В. Ющенка «за участь у Міжнародному Форумі „Освіта і наука — стратегічний резерв України“».

2006 р. — Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня «за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Православної Церкви».

2007 р. — Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України «за вагомий внесок у розвиток освіти та високий професіоналізм».

2008 р. — Грамотою Дунаєвецької районної державної адміністрації та Дунаєвецької районної ради Хмельницької обл. «за вагомий внесок у дослідженні історії Дунаєвеччини».

2012 р. — Дипломом лауреата редакції періодичних видань Національного банку України за версією журналу «Вісник Національного банку України» в номінації «Топ-20 докторів наук — активних авторів журналу „Вісник НБУ“».

2014 р. — лауреат Міжнародної літературної премії імені І. Кошелівця за 2013 рік.

Гай-Нижник Павло. Податкова політика Центральної Ради.gif

Наукові інтереси[ред.ред. код]

  • історія України першої половини XX ст.,
  • історія світової та української політичної думки,
  • історія української революції та національно-визвольних змагань 1917—1923 рр.,
  • історія вітчизняної соціально-економічної та фінансової політики,
  • біографістика,
  • політологія,
  • ідеологія,
  • історія української діаспори.

Персональний веб-сайт:

http://www.hai-nyzhnyk.in.ua

Автор понад 600 наукових досліджень, опублікованих в наукових фахових виданнях України, США, Канади, Росії, Білорусі, Угорщини, Сербії, Румунії, Мозамбіку та інших країн. Один із співавторів передмови до «Спогадів» гетьмана України Павла Скоропадського (Київ-Філадельфія, 1995)[6].

Гай-Нижник П. 2007.gif

Монографії[ред.ред. код]

Копия obkl. UNR-ZUNR.jpg
Hai-nyzhnyk leyberov.jpg

Поетична творчість[ред.ред. код]

Смак свободи.JPG

Поезії автора друкувалися у часописах «Подолянин» (Кам'янець-Подільський), «Батьківщина» (Торонто, Канада), «Дніпро» (Київ), а також у збірнику української поезії «Вілаг почуттів» (Ужгород, 2012) та у міжнародному літературно-публіцистичному часописі українських письменників «Соборність» (Ізраїль, 2013).

Новітні поезії П. Гай-Нижника, а також «Лірична галерея» автора набули численного кола шанувальників і особливої популярності серед молоді, на слова його віршів складаються популярні пісні (зокрема: «Якби ти знала мила моя» та «Мамине кохання»), а також твори для хорового співу (як, наприклад, «Скажи-но, гай» (слова П. Гай-Нижника, музика С. Заверухи) — хорова композиція, що брала участь у Міжнародному фестивалі хорової музики (Варна, Болгарія; червень 2012 р.). .

Виступи в ЗМІ (відео, аудіо)[ред.ред. код]

  • Консерватизм в Україні: минуле, сучасне, майбутнє. Науково-методологічний круглий стіл, м. Київ, 24 квітня 2003 р. // Економічний часопис-ХХІ. — 2003. — № 4. — С. 20,48-49 [7]
  • 10-11 грудня 2007 р. — виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Вплив фінансових та соціально-економічних катаклізмів на психологію людини та державне будівництво» у прямому ефірі програми «Роздуми до і після опівночі» (радіо ЕРА-FM)[8].
  • 4-5 лютого 2008 р. — виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Революції та їх вплив на розвиток суспільства та державотворення» у прямому ефірі програми «Роздуми до і після опівночі» (радіо ЕРА-FM)[9].
  • 21-22 січня 2009 р. — виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Соборність України: до 90-річчя Акта Злуки УНР і ЗУНР» у прямому ефірі програми «Роздуми до і після опівночі» (радіо ЕРА-FM)[10].
  • 20 березня 2009 р. — інтерв'ю телеканалу 1+1 в репортажі Телевізійної служби новин (ТСН) «Хто вкрав корону князя»:[11].
  • 20 березня 2009 р. — інтерв'ю програмі «Час новин» 5 телеканалу.
  • 20 березня 2009 р. — інтерв'ю програмі новин телеканалу «Тоніс».
  • 2 вересня 2010 р. — інтерв'ю програмі новин телерадіоканалу «Київ» з приводу 14-ї річниці запровадження гривні в Україні.
  • 23 липня 2011 р. — виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Чи потрібно переписувати історію» у прямому ефірі програми «На перетині думок» (радіо «Культура»).
  • 22 серпня 2011 р. — виступ на відеоконференції «Україна за двадцять років» (Чернігів — Варшава — Оксфорд — Москва — Нью-Йорк — Київ) [12]
  • 29 вересня 2011 р. — інтерв'ю газеті «День»: «Історія і національна безпека. Павло Гай-Нижник: „Досвід нашої державності початку XX століття вказує українцям на просту істину — не варто нікого звинувачувати у втраті державності, окрім себе“» [13]
  • 10 жовтня 2011 р. — виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Сучасні історики і історична наука» у прямому ефірі програми «На перетині думок» (радіо «Культура»).
  • 11 грудня 2011 р. — виступ та відповіді за запитання слухачів на тему «Три Гетьманати» у прямому ефірі програми «Вечірні зустрічі» (радіо «Культура») [14];
  • 14 грудня 2011 р. — Рід Скоропадських продовжить Ванесса? До питання про спадковість «верховної влади» в гетьманській династії // Україна молода. — 2011. — № 227 [15]
  • 17 січня 2012 р. — «Історія і національна безпека» доповідь у київській «Просвіті» про аналогії періоду української державності 1917—1921 рр. та становлення сучасної України [16]
  • Гай-Нижник П.: «У влади немає інтелектуального резерву» (інтерв'ю взяв О. Куриленко) // Газета по-українськи. — 2012. — № 1360. — 27 січня [17].
  • Гай-Нижник П.: «В авторитарній державі дракон з'їдає сам себе» (інтерв'ю взяв О. Куриленко) // Газета по-українськи. — 2012. — № 1375. — 23 лютого. — С. 8 [18].
  • 25 лютого 2012 р. — Виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Діалоги поколінь крізь призму погляду історика» у прямому ефірі програми «Вечірні зустрічі» (радіо «Культура») [19].
  • 9 березня 2012 р. — 95-річчя Української Центральної Ради. «Ваша Свобода» — дискусія в ефірі: Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ; Олександр Кучерук, історик, директор Музею УНР (Радіо Свобода) [20].
  • 19 березня 2012 р. — Виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Роль гетьманського руху в українській державності?» в прямому ефірі програми «Вечірні зустрічі» («Українське радіо» канал «Культура») [21].
  • 3 червня 2012 р. — Виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «Український консерватизм у XX столітті» в прямому ефірі програми «Вечірні зустрічі» («Українське радіо» канал «Культура») [22].
  • 24 серпня 2012 р. — Виступ П. Гай-Нижника від імені Української Національної Асамблеї (УНА-УНСО)в День незалежності України [23].
  • 13 вересня 2012 р. — прес-конференція представників Української Національної Асамблеї (УНА-УНСО) О. Березюка та П. Гай-Нижника «Автономна Республіка Крим: бути чи не бути» (Київ, Інформаційне Агентство «УНІАН») [24].
  • 21 січня 2013 р. — IV Універсал Української Центральної Ради — проголошення незалежності УНР. «У донесеннях писалося: Малоросія перестає бути Малоросією і стає Україною» — історик (П. Гай-Нижник)" — дискусія в ефірі: Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук; Олександр Кучерук, історик, директор Музею УНР (Радіо Свобода) [25].
  • 29 січня 2013 р. — «Ушанувати героїв: пам'ятний бій» репортаж служби новин «Вікна» телеканалу СТБ про відзначення 95-ї річниці бою під Крутами [26].
  • 20 лютого 2013 р. — В гостях у програми «Україна спортивна» (ведучий В. Щербачов). Павло Гай-Нижник і Володимир Волков про національне самоусвідомлення та про проект світового визнання української нації [27].
  • За країну життя віддам! За владу — ніколи! // Кременчугский ТелеграфЪ. — 2013. — № 8. — 21 лютого.
  • 21 лютого 2013 р. — Павло Гай-Нижник — гість програми «Рано-вранці» (з доктором історичних наук розмовляє Я. Загоруйко; КДРТРК) [28].
  • Березень 2013 р. — Україна: забута історія — Іван Мазепа: вдячність царя (документальний науково-популярний фільм виробництва телеканалу «МЕГА») [29].
  • Квітень 2013 р. — Україна: забута історія — Петро Конашевич-Сагайдачний: гетьман-стрілець (документальний науково-популярний фільм виробництва телеканалу «МЕГА») [30].
  • Квітень 2013 р. — Київські історії: Павло Петрович Скоропадський — гетьман всієї України (документальний науково-популярний фільм виробництва телеканалу «ТРК Київ», 2013 р.) [31].
  • 26 квітня 2013 р. — виступ та відповіді на запитання слухачів на тему «95-річчя проголошення Української Держави у формі Гетьманату П. Скоропадського» в прямому ефірі програми «Вечірні зустрічі» («Українське радіо» канал «Культура») [32].
  • 2 травня 2013 р. — Павло Скоропадський — останній гетьман. «Скоропадський знав, що виділені гроші з Росії для терористичних загонів, щоб його вбити» — історик (П. Гай-Нижник)". Гості «Вашої Свободи»: історики Павло Гай-Нижник та Ігор Гирич (Радіо «Свобода») [33].
  • 17 червня 2013 р. — Бесіда з Павлом Гай-Нижником. Розмова про минуле і сучасне в українській політиці (авторська передача І. Гурчика «Шахівниця Странника», інтернет-телеканал INTV) [34].
  • 25 червня 2013 р. — Пастка псевдодемократії. Друга бесіда у прямому ефірі автора програми «Шахівниця Странника» І. Гурчика з доктором історичних наук Павлом Гай-Нижником. Цього разу говорили про пастки та загрози псевдодемократії (інтернет-телеканал INTV) [35].
  • 20 серпня 2013 р. — Програма «Архіваріус» на українському радіо в Чикаго. Гість — Павло Гай-Нижник — історик, поет, громадсько-політичний діяч (UkieDrive Radio, Радіо Чикаго, США) [36]
  • 26 серпня 2013 р. — Програма «Архіваріус» на українському радіо в Чикаго. Гість — Павло Гай-Нижник — історик, поет, громадсько-політичний діяч (UkieDrive Radio, Радіо Чикаго, США) [37]
  • Павло Гай-Нижник: «Повстанню проти Скоропадського сприяли німці» // Історична правда. — 2013. — 14 листопада [38]
  • Листопад 1918-го: чому зазнала невдачі інтеграція Скоропадського. «Скоропадський звільнив Петлюру через тиск із Берліна» — історик (П. Гай-Нижник) Суботня Свобода з Д. Шурхалом (Радіо Свобода), 16 листопада 2013 р. ВІДЕО, АУДІО [39]
  • «Німеччина розглядала більшовиків в якості своїх друзів» (інтерв'ю взяв А. Топчій) // Час і Події (Чикаго, США). — 2013. — 14 листопада. — № 46 [40]
  • «Многие люди боялись выпускать детей на улицу. Ходили слухи, что соседи заманивают к себе в дом ребятишек и съедают их» // Факты и комментарии. — 2013. — 23 листопада [41] (рос.)
  • Оппозиционеры не знают, как выпутаться со сложившейся ситуации, им страшно идти дальше — эксперт // Антикоррупционный информационно-аналитический портал job-sbu.org. — 2013. — 4 грудня [42] (рос.)
  • «Наша опозиція боїться того, що сталося» В Україні почалася національно-визвольна боротьба // Газета по-українськи. — 2013. — № 103 (1645). — 6 грудня. — С.7 [43]
  • Шуклинов П. Амнистия: власть и Майдан сделали полшага навстречу друг другу // Ліга Новости: ЛIГАБiзнесIнформ: Информационное агентство. — 2014. — 14 лютого [44] (рос.)
  • «Правий сектор» сформував політраду і вирішив включитися в процес врегулювання ситуації в Україні // NEWSru.ua — Україна. — 2014. — 14 лютого [45]
  • «Правий сектор» сформував політраду і готовий долучитися до консультацій щодо врегулювання ситуації // УНІАН. — 2014. — 14 лютого [46]
  • «Правий сектор» сформировал политсовет и хочет присоединиться к переговорам по урегулированию ситуации в Украине // ПрессОРГ 24. — 2014. — 14 лютого [47]  
  • Беловол А. «Правый сектор» готов освободить Грушевского в течение суток // Сегодня. — 2014. — 14 лютого [48]  
  • Програма новин «Сьогодні» про брифінг члена політради «Правого сектору» П. Гай-Нижника в Українському Домі (телеканал ТVi, 14 лютого 2014 р., Київ) ВIДЕО [49]
  • Інтерв'ю члена політради «Правого сектору» П. Гай-Нижника програмі «Новини» телеканалу UBR (14 лютого 2014 р., Київ, Український Дім) ВIДЕО [50]
  • Інтерв'ю члена політради «Правого сектору» П. Гай-Нижника програмі «Сьогодні про головне» телеканалу TVi (14 лютого 2014 р., Київ) ВIДЕО, АУДІО [51]
  • Член політради Правого Сектору Павло Гай-Нижник зачитує Звернення Правого Сектору до світового та європейського співтовариства від 12 лютого 2014 р. (Київ, Український Дім, 14 лютого 2014 р.) ВіДЕО, АУДІО [52]
  • Meschede L., Haaß V. «Der dritte Weltkrieg bricht aus» // Abendzeitung München. — 2014. — Sonntag. — 09. März [53]
  • «Правий сектор: радикальний синдром». Документальний фільм виробництва телеканалу ICTV (квітень 2014 р.). ВІДЕО [54]
  • Тригуб В. На Троєщині буде Музей української пропаганди! // Музеї України. — 2014. — 8 травня [55]
  • Творець Музею пропаганди йде до Київради // Нова Січ. — 2014. — 9 травня [56]
  • В столице открыли Музей украинской пропаганды (репортаж служби новин телеканалу БТБ від 23 травня 2014 р.) ВІДЕО [57] (рос.)
  • Павло Гай-Нижник у студії телеканалу «112 Україна». Тема: Постреволюційна влада (Телеканал «112 Україна»; 24 травня 2014 р.) ВІДЕО [58]
  • Музей української пропаганди на Троєщині (25 травня 2014 р., Київ, Деснянський р-н., Троєщина) ВІДЕО [59]
  • Київські історії: Київ військовий (документальний науково-популярний фільм виробництва телеканалу «ТРК Київ», 2014 р.) ВІДЕО [60]
  • «Украинские красавицы поднимают боевой дух армии новой фотосессией». П.Гай-Нижник і фотомоделі у програмі новин «Подробности» (телеканал «Інтер», 7 липня 2014 р.). ВІДЕО [61] (рос.)
  • «Для натхнення. Українські красуні — за своїх героїв-воїнів». П. Гай-Нижник, К. Крючкова і фотомоделі у програмі «Новини» (телеканал «Інтер», 7 липня 2014 р.). ВІДЕО [62]
  • «Отечественные красавицы поддержали украинскую армию». П. Гай-Нижник, К. Крючкова і фотомоделі у програмі «Новости» (телеканал «Голос UA», 7 липня 2014 р.). ВІДЕО [63]
  • «Серія плакатів з чарівними дівчатами — у підтримку української армії». П. Гай-Нижник, К. Крючкова, В. Тригуб і фотомоделі у програмі новин телеканалу NewsOne (Київ, Музей української пропаганди, 7 липня 2014 р.). ВІДЕО [64]
  • Павло Гай-Нижник у програмі «Культ особи» (радіо «Промінь», 18 вересня 2014 р.) АУДІО [65]
  • Засідання «круглого столу» на тему: «Новий імідж українського війська» (13 жовтня 2014 Р., Київ, Укрінформ) ВІДЕО [66]
  • «Древний Киев». Документальный фильм из цикла «Украина: лабиринты истории» (телеканал БТБ, Украина, октябрь 2014 г.) ВІДЕО [67] (рос.)
  • «Даниил Галицкий и Александр Невский». Документальный фильм из цикла «Украина: лабиринты истории» (телеканал БТБ, Украина, ноябрь 2014 г.) ВІДЕО [68] (рос.)
  • «Трезубец». Документальный фильм из цикла «Украина: лабиринты истории» (телеканал БТБ, Украина, декабрь 2014 г.) ВІДЕО [69] (рос.)
  • Презентація поетичних збірок «Воїнам Світла» та «Живи, Надіє» в Києві (програма «Час новин», 5 канал; 14 березня 2015 р., м. Київ, Києво-Печерська Лавра, Музей книги і друкарства України) ВІДЕО [70]
  • Павло Гай-Нижник у програмі «Ранок з культурою» з оцінкою спроб «перевернути» український державний прапор (11 березня 2015 р., державний телеканал «Культура») ВІДЕО [71]
  • Павло Гай-Нижник: Майбутнє — за національними державами (інтерв'ю взяла О. Процюк) // Галичина. — 2015. — 2 липня. [72]
  • Вступ України до НАТО: недоліки і переваги (коментар у програмі «Слово експерту»; 1 серпня 2015 р., телеканал «Право TV», Київ) ВІДЕО [73]
  • «Идея нардепа Мусия переименовать копейку в рубль». Комментарий эксперта, доктора исторических наук П. Гай-Нижника (Радио «Вести», программа «Свежий взгляд», 12 августа 2015 г.) [74] (рос.)
  • П.Гай-Нижник у телемарафоні «Украина: от Союза до Союза. Испытание независимостью» (прямий ефір у День незалежності України, 24 серпня 2015 р., 17-й канал ТБ) [П. Гай-Нижник у телемарафоні «Украина: от Союза до Союза. Испытание независимостью» (прямий ефір у День незалежності України, 24 серпня 2015 р., 17-й канал ТБ)] [75]
  • П. Гай-Нижник про Ялтинський форум, міграцію, криваву сутичку під ВР і «Свободу», реформи та владу України (прямий ефір телеканалу NewsOne, 13 вересня 2015 р.) [76]
  • П. Гай-Нижник про зустріч «Норманської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 р. (прямий ефір телеканалу NewsOne, 3 жовтня 2015 р.) [77]
  • П. Гай-Нижник у прямому ефірі програми «Война и мир» в День захисника України (14 жовтня 2015 р., 17-й канал ТБ) [78]
  • П. Гай-Нижник про декомунізацію в Україні у прямому ефірі соціального ток-шоу «Война и мир»: «Декомунізація. Нові вулиці та міста» (5 лютого 2016 р., 17-й канал ТБ) [79]
  • З ініціативою перенести столицю України з Києва в Канів виступив «прем'єр-міністр опозиційного уряду» Б. Колесніков (коментарі П. Гай-Нижника та В. Горобця журналістові Радіо «Свобода» М. Штекелю, 25 лютого 2016 р.) [80]
  • Гай-Нижник: владі час припинити брехати власному народові й повернути свою діяльність у русло законності (13 березня 2016 р., прямий ефір телеканалу NewsOne) [81]
  • Выбор царских генералов: Как выбор генералов последнего русского царя повлиял на судьбы новых государств П. Гай-Нижник и Д. Шурхало в программе В. Портникова «Дороги к свободе» (19 марта 2016 г., Радио Свобода) [82]
  • Чи встигне влада виправити помилки попередників: П. Гай-Нижник на NewsOne (1 травня 2016 р. Великодній марафон. Прямий ефір телеканалу NewsOne) [83]
  • У Києві на Майдані привітали полоненого М. Карпюка з Днем народження (21 травня 2016 р.; Center for Civil Liberties) [84]
  • Ток-шоу «12» Тема: Вибори на тимчасово окупованих територіях? (студія 271 / 28 травня 2016 р.) [85]
  • «Україна між Сталіним і Гітлером». Про Акт відновлення Української Держави у Львові 30 червня 1941 р. у авторській програмі О. Донія «Ідейний вибір» (22 червня 2016 р.; канал 3S — Savik Shuster Studio) [86]
Hai-Nyzhnyk Poeziya.jpg

Наукове рецензування[ред.ред. код]

  • Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. — Т. 12: Матеріали восьмого круглого столу «Культура, освіта і просвітницький рух на Поділлі. Присвячено 90-річчю Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка». — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — 520 с.
  • Завальнюк О. М., Стецюк В. Б. Земства Поділля в добу Української революції 1917—1920 рр. — Кам'янець-Подільський: Іксіома, 2009. — 220 с.
  • Жванко Л. Біженство Першої світової війни в Україні: документи і матеріали (1914—1918 рр.). — Харків: ХНАМГ, 2009. — 389 с.
  • Комарніцький О. Б. Містечка Волині та Київщини у добу Української революції 1917—1920 рр. — Кам'янець-Подільський: Іксіома, 2009. — 312 с.
  • Енциклопедичний вісник України: Збірник наукових праць. — К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Ч. 1. — 96 с.
  • Подільська «Просвіта»: історія і сьогодення: зб. наук. праць за підсумками регіональної науково-краєзнавчої конференції, м. Кам'янець-Подільський, 2-3 червня 2011 року. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011. — 172 c.
  • Тарасов А. В. Суспільно-політичні та молодіжні рухи в Україні XIX—ХХ ст.: [Навчально-методичний посібник]. — Кривий Ріг, 2011. — 127 с.
  • Чуприй Л. В. Есть ли у человечества будущее? — Книга 1. Знаки Апокалипсиса. — К.: КАФЕДРА, 2012. — 280 с.(рос.)
  • Чуприй Л. В. Апокалипсис сегодня. Правда и вымысел. — Книга 2. Гибель давних империй и деградация современной цивилизации. Есть ли пути спасения? — К.: КАФЕДРА, 2012. — 424 с. (рос.)
  • Жванко Л. М. Біженці Першої світової війни: український вимір (1914—1918 рр.): монографія / Л. М. Жванко. — Х.: Віровець А. П. «Апостроф», 2012. — 568 с.
  • Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. — Т. 19: 130-річчю від дня народження Івана Огієнка присвячується. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2012. — 536 с.
  • Шурхало Д. Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники. — Львів: ПАІС, 2013. — 224 с.
  • Бондаренко А. Культ воїна-звіра в мілітарних традиціях на території України. — К., 2013. — 172 с.
  • Прокопчук В. Дунаєвеччина: край і люди. — Дунаївці; Кам'янець-Подільський, 2013. — 352 с.
  • Народна культура українців: життєвий цикл людини. — Т.5. Культ старості. — К.: Дуліби, 2015.
  • Дєдик О. Г. Чортківська офензива. Ч.IІ. — Лв.: Видавництво «Астролябія», 2015. — 192 с.
  • Соціальна історія: Науковий збірник. — К.: ПП «КП УкрСІЧ», 2015. — Вип.X. — 154 с.
  • Історія української культури / Н. М. Левицька, В. О. Колосюк, С. І. Береговий та ін.: Навчально-методичний посібник (за ред. Н. М. Левицької, С. І. Берегового). — К.: Кондор-Видавництво,2015. — 326 c.
  • Історія України / Н. М. Левицька, В. О. Колосюк, С. Б. Буравченкова та ін.: Навчально-методичний посібник (за ред. проф. Н. М. Левицької) — К.: Кондор-Видавництво, 2015—336 с.

Використана література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]