Гай Клавдій Каніна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Клавдій Каніна
Народився 325 до н. е.
Помер 273 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]

Гай Кла́вдій Кані́на (лат. Caius Claudius Canina; 325 до н. е. — після 273 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 285 і 273 років до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з плебейської гілки Каніна (з латини — «собаки») роду Клавдіїв. Син Марка Клавдія Марцелла, консула 331 року до н. е.

У 285 році до н. е. його було обрано консулом разом з Марком Емілієм Лепідом.

У 273 році до н. е. його вдруге було обрано консулом разом з Гаєм Фабієм Дорсоном Ліцином. Під час цієї каденції з успіхом воював з луканами, брутіями та самнітами. За це отримав тріумф. Консули заснували також римські колонії Косу та Пестум. Був призначений послом до Птолемея II Філадельфа, царя Єгипту, з яким консули уклали союзницьку угоду.

У 270 році до н. е. його було обрано цензором разом з Тіберієм Корунканієм.

Родина[ред. | ред. код]

Діти:

  • Гай Клавдій.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Thomas Robert Shannon Broughton: The Magistrates of the Roman Republic. Band 1, New York 1951, S. 186. (англ.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3