Гай Лівій Салінатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Лівій Салінатор
Народився 234 до н. е.(-234)
Помер 170 до н. е.(-170)
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий очільник
Посада претор, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Військове звання консул
Термін 188 рік до н.е.
Попередник Гней Манлій Вульсон
Наступник Гай Фламіній
Рід Лівії
Батько Марк Лівій Салінатор
Мати Калавія

Гай Лівій Салінатор (*Gaius Livius Salinator, 234 до н. е. —170 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з плебейського роду Лівіїв. Син Марка Лівія Салінатора, консула 219 та 207 років до н. е.

У 211 році до н. е. увійшов до колегії понтифіків. У 204 році до н. е. стає еділом, у 202 році до н. е. обіймав посаду претора. Під час своєї каденції боровся проти карфагенян у Брутіумі. У 199–198 роках до н. е. керував флотом під час Першої македонської війни.

У 193 році до н. е. очолював кінноту під час війни проти гальського племені бойїв. Звитяжив під час битви при Мутіні. Того ж року балотувався на посаду консула, проте програв. У 191 році до н. е. вдруге стає претором. Того ж року йому доручається римський флот для боротьби проти сирійців в Егейському морі. На цій посаді Лівій не виявив якоїсь активності. Значний час знаходився на своїй базі на о. Егіна. Втім, об'єднавшись з пергамським флотом Евмена II, біля Кіської гавані завдав поразки сирійському флоту на чолі із Поліксенідом.

У 190 році до н. е. очолив посольство до Пруссія I, царя Віфінії, якого зумів перетягнути на бік Риму у боротьбі із царем Антіохом III Селевкідом. По поверненню до Риму обирається консулом на 188 рік до н. е. (разом з Марком Валерієм Месаллою). У 187 році як проконсул керував провінцією Цизальпійська галлія. Під час своєї каденції заснував місто Форум Лівія (сучасне м.Форлі).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hans Georg Gundel: Livius I. 14., Der Kleine Pauly. Bd. 3 (1969), Sp. 690–691
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3