Гай Марій Молодший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Марій Молодший
Gaius Marius Minor.jpg
Народився 109 до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер 82 до н. е.
Палестрина, Провінція Рим, Лаціо, Італія
·exsanguination[d]
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Партія популяри
Батько Гай Марій
Мати Юлія Цезаріс
У шлюбі з Ліцинія Пріма[2]

Гай Марій Молодший (лат. Gaius Marius (Iunior); близько 109 — 82 до н. е.) — військовий і політичний діяч Стародавнього Риму, консул 82 року до н. е., син полководця Гая Марія.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Гая Марія і його другої жінки Юлії Цезаріс.

Був одним із 12 чоловіків, що за наказом Луція Корнелія Сулли і Помпея Руфа були вигнані з Риму за спробу підняття повстання і відсторонити Суллу від командування армією, що була послана проти Мітрідата (Марій старший тоді був у царя Нумідії Гіємпсала).

Після смерті батька в 86 до н. е. почав будувати успішну кар'єру (завдяки популярності свого батька). Став одним із лідерів маріанців (популярів). Його обрано консулом 82 до н. е. (у віці 27 років).

За римським істориком Аврелієм Віктором, Марій наслідував грубість батька, бив своїх конкурентів, кидав їхні тіла до Тибру.

Після початку громадянської війни 82-83 до н. е. виступив з військами проти Сулли, але програв першу ж битву під Сігнеєю. Збереглися дані, ніби він був такий втомлений, що проспав всю битву і взяв участь тільки у відступі. Був оточений у Палестрині. Гай Марій намагався прорвати осаду, але не зміг. Все-таки йому вдалося передати своїм людям в Римі наказ вбити його ворогів.

Після перемоги Сулли біля Коллінських воріт він наказав відрубати голови маріанським полководцям і проніс їх біля Палестрини, захисники побачили там голови майже всіх полководців Марія і здали місто. Гай Марій сховався у катакомбах і покінчив життя самогубством. Його голову відрубали і послали Суллі, що був у Римі.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  2. Любкер Ф. Licinii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 768–772.