Перейти до вмісту

Гай Октавій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гай Октавій
GAIVS OCTAVIVS
Народивсяблизько 101 до н. е.(-101)
Веллетрі, Провінція Рим, Лаціо, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер59 до н. е.(-059)
Нола, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсенатор
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапретор, квестор і едил Редагувати інформацію у Вікіданих
РідOctavii Rufid Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГай Октавій Редагувати інформацію у Вікіданих
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіЮлія Старша, Клавдій, Калігула і Нерон Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі з1. Анхар
2. Атія
Діти1. Октавія Старша (від першого шлюбу)
2. Гай Октавій Фурин
3. Октавія Молодша (від другого шлюбу)

Гай Октавій (лат. Gaius Octavius, близько 101 до н.е. — 59 до н. е.) — перший римський сенатор із давнього, багатого роду вершників Октавіїв. Претор 61 до н. е. Батько імператора Октавіана Августа.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Один з його предків, Гай Октавій Руф, за часів Першої Пунічної війни досяг посади претора. Його прапрадід воював у званні військового трибуна під час Другої Пунічної війни. Його батько Гай Октавій був міським магістратом і дожив до похилого віку, зібравши непоганий статок.

У молодості Октавій двічі обіймав посаду військового трибуна, в 66 до н. е. став квестором, в 63 до н. е. — плебейським еділом. У 65 до н. е. Гай Октавій вдруге одружився з Атією, дочкою Марка Атія Бальба і Юлії Цезар, сестри Юлія Цезаря. Користуючись підтримкою Цезаря і Луція Ліцинія Мурени, Октавій досяг посади претора і звання сенатора. Після претури його призначено проконсулом провінції Македонія. Рухаючись туди, Октавій за спеціальним дорученням сенату у 60 році до н. е. організував знищення залишків розгромлених військ Луція Сергія Катіліни і Спартака, що діяли на півдні Італії. За звільнення міста Турій від розбійників Октавій отримав почесне ім'я «Турійського» (Thurinus), яке перейшло у спадок до сина. У Македонії він проявив себе непоганим адміністратором і полководцем. Октавій збирався домагатися консульства, але несподівано помер під час повернення з Македонії в Рим в 59 до н. е.

Нащадки

[ред. | ред. код]

Від першого шлюбу з Анхар

[ред. | ред. код]

Від другого шлюбу з Атією

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]