Гай Флавій Фімбрія (консул 104 року до н. е.)
Гай Флавій Фімбрія | |
---|---|
лат. C. Flavius C.f. Fimbria | |
Народився | невідомо Стародавній Рим |
Помер | 91 до н. е. невідомо ·самогубство |
Громадянство | Римська республіка |
Діяльність | політик, військовий очільник |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | Homo novus[1] |
Посада | консул |
Термін | 104 рік до н. е. |
Попередник | Гней Маллій Максим |
Наступник | Луцій Аврелій Орест |
Партія | популяри |
Рід | Флавії |
Батько | Гай Флавій Фімбрія |
Мати | невідомо |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | Gaius Flavius Fimbriad і Flavius Fimbriad |
Гай Флавій Фімбрія (лат. Gaius Flavius Fimbria; ? — 91 до н. е.) — політичний, держжавний та військовий діяч Римської республіки, консул 104 року до н. е. Відзначався красномовством (на його промовах навчався Цицерон).
Походив з плебейського роду. Його батько Гай Флавій Фімбрія першим зумів здобути магістратури.
У 107 році до н. е. став претором. У 104 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Марієм. Як провінцію отримав у 103 році до н. е. Нарбонську Галлію, де залишався до 102 року до н. е. Після повернення до Риму був звинувачений Марком Гратидієм у зловживанням, втім Фімбрію було виправдано.
У 100 році до н. е. брав участь у придушенні повстання Луція Аппулея Сатурніна. Помер у 91 році до н. е.
Свого часу був відомим та популярним адвокатом. Відомості про його виступах у суді збереглися лише за згадками Цицерона, який відмічав емоціональність та експресію Фімбрії під час його виступів у суді.
- Гай Флавій Фімбрія, легат, прихильник Гая Марія
- Thomas Robert Shannon Broughton, The magistrates of the Roman Republic, Bd. 3, Supplement (1986), S. 91. (англ.)