Галакторея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галакторея
px
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 N64.3, O92.6
OMIM 230300
DiseasesDB 6314
MeSH D005687

Галакторея — спонтанне виділення молока з молочних залоз не пов'язане з пологами чи годуванням немовлят(и), або лактація, що продовжується після завершення годування грудьми більше року. Також галакторею вважають симптоматичною гіперпролактинемією. Галакторея може бути єдиним проявом захворювання, або ж може поєднуватись з іншими проявами.

Галакторея зустрічається у 5–32% жінок. Причиною такого розкиду відсотків є різне визначеннях галактореї[1]. Зустрічається у чоловіків, підлітків та новонароджених обох статей[2].

Етіологія[ред. | ред. код]

Фізіологічне утворення молока в молочних залозах називається лактацією. Молоко утворюється в залозистих тканинах молочної залози і регулюється гормонами:

Причини які викликають галакторею:

  • Пухлини:[3]
    • доброякісні (пролактинома) та злоякісні пухлини гіпофіза, які стимулюють процес надмірного синтезу та виділення гормону пролактин — найчастіша причина даного захворювання[4]
  • Гормональні зміни та захворювання:
    • гіпотиреоз[5] — підвищення рівня тироліберина, який може як стимулювати синтез пролактина, так і пригнічувати секрецію дофаміна — що викликає гіперпролактинемію.
    • неонатальне молоко («молоко відьми»)
    • поведінкові фактори (стрес, травма, надактивне «сексульне життя») які викликають зміну гормонального стану організму загалом
  • Травматичні ушкодження:
    • гіпофіза, гіпоталамуса
    • надмірна фізична стимуляція грудей (дуже часті: пальпація, стимуляція; тісний або сильно стискаючий одяг)
    • ушкодження молочних залоз (травма, опік)
  • Медикаменти:
    • антагоніст H2-рецепторів циметидину другого покоління «Тагамет»(Tagamet)
    • рисперидон («Risperdal») є найвідомішим антипсихотиком (атиповий нейролептик), який викликає гіперпролактинемію, блокуючи дофамінові рецептори, відповідальні за контроль вивільнення пролактину.
    • є повідомлення про випадки які свідчать, що інгібітори протонної помпи, викликають галакторею
    • інгібітори синтезу дофаміну: метилдопа (methyldopa («Aldomet»)), леводопа, карбідова, бенсеразід
    • опіоїди(опіати); (морфін, героїн, кокаїн)
    • антагоністи дофамінових рецепторів: фенотіазіни, бутирофенони, Галоперидол (антипсихотичний нейролептик)
    • трициклічні антидепресанти, інгібітори моноамінооксидази (МАО): Амітриптилін, кломіпрамін, доксепін, іміпрамін, моклобемід
    • інгібітори зворотного захоплення серотоніну
    • протиблювотні засоби[6]: метоклопрамід, домперидон; Хлорпромазин («Аміназин»)
    • антагоністи кальцію: Верапаміл
    • синтетичні естрогени: гормональні контрацептиви
    • ліки та їжа у яких наявна локриця(солодка)[7] у відповідних кількостях
  • Захворювання:
    • ниркова недостатність, зменшує нирковий кліренс пролактину[8]
    • печінкова недостатність
    • синдром полікістозних яєчників проявляється у 17 % жінок галактореєю[9]
    • захворювання гіпоталамуса
    • мастопатія
    • спадкова аномалія допамінових рецепторів

Класифікація[ред. | ред. код]

За кількістю втягнутих у процес органів:

  • Однобічна
  • Двобічна

За інтенсивністю виділення:

  • I - виділення капель молока чи молозива, при натисканні на ділянку ареоли
  • II - виділення струменів молока чи молозива, при натисканні на ділянку ареоли
  • III - самовільне виділення молока чи молозива (постійно)

Діагностика[ред. | ред. код]

  • загальний аналіз крові та сечі;
  •  біохімічне дослідження крові: рівень холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів, глюкози, печінкові проби;
  •  визначення вмісту пролактину в крові з дотриманням правил;
  •  виявлення молекулярної гетерогенності пролактину — за показаннями;
  •  визначення в крові вільного тироксину, ТТГ. Решта гормони щитовидної залози визначають при наявності показань;
  •  вимір базальної температури протягом 2-3 міс;
  •  визначення ЛГ, ФСГ, естрадіолу (5-7-й день МЦ), прогестерону (5-7-й і 20-23-й день МЦ), загального тестостерону, ДЕАС, 17-оксипрогестерона, кортизолу, С-пептиду;
  •  УЗД органів малого тазу;
  •  УЗД щитовидної залози, надниркових залоз — за показаннями;
  •  гінекологічне обстеження (для жінок);
  •  КТ і МРТ турецького сідла;
  •  нейроофтальмологічні дослідження: визначення полів і гостроти зору, офтальмоскопія, дослідження очного дна — за показаннями;
  •  обстеження легень, печінки, шлунково-кишкового тракту, нирок для виключення вторинної гіперпролактинемії — за показаннями;
  •  каріотипування та визначення статевого хроматину — за показаннями.

Лікування[ред. | ред. код]

Якщо необхідно, зменшують кількість пролактину:

  • похідні алкалоїдів маткових ріжків:
    • Бромокриптин (Bromocriptine, Парлодел) (короткотривалої дії)
    • Каберголін (Cabergoline, «Достинекс»(Dostinex)б Агалатес, Берголак) (надтривалої дії)
  • синтетичні:
    • Хінаголід (Quinagolide, Норпролак)(довготривалої дії)

Курс та дози підбираються індивідуально, однак достовірно відмічено чим довший період лікування (3-6 місяців...) тим чіткіший клінічний ефект. Необхідно щомісяця контролювати рівень пролактину. Через рік лікування повторити обстеження МРТ.

Також необхідно лікувати основне захворювання, яке призвело до такого стану.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sakiyama, R.; Quan, M. (1983). Galactorrhea and hyperprolactinemia. Obstetrical & Gynecological Survey 38 (12): 689–700. PMID 6361641. doi:10.1097/00006254-198312000-00001. 
  2. Rohn, R. D. (1984). Galactorrhea in the adolescent. Journal of Adolescent Health 5 (1): 37–49. PMID 6420385. doi:10.1016/s0197-0070(84)80244-2. 
  3. Whitman-Elia, G. F.; Windham, N. Q. (2000). «Galactorrhea may be clue to serious problems. Patients deserve a thorough workup». Postgraduate Medicine. 107 (7): 165—168, 171. doi:10.3810/pgm.2000.06.1129. PMID 10887453.
  4. Leung A. K. C., Pacaud D. Diagnosis and management of galactorrhea (англ.) // American Family Physician. — 2004-08-01. — Vol. 70, no. 3. — P. 543—550. — ISSN 0002-838X.
  5. Передерій В. Г., Ткач С. М. Основи внутрішньої медицини. Том 1/ Підручник для ВМНЗ ІІІ-IV р.а.- Вінниця, 2009.- 640 с. ISBN 978-966-382-211-2 (C.499, 536)
  6. Нековаль І. В. Н47 Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с.[Електронне джерело] ISBN 978-617-505-147-4 (C.326)
  7. Karimi, H; Nourizad, S; Momeni, M; Rahbar, H; Momeni, M; Farhadi, K (2013). «Burns, hypertrophic scar and galactorrhea». Journal of Injury & Violence Research. 5 (2): 117–9. doi:10.5249/jivr.v5i2.314. PMC 3683415. PMID 23456048
  8. Verhelst J., Abs R. Hyperprolactinemia: pathophysiology and management (англ.) // Treatments in Endocrinology. — 2003-01-01. — Vol. 2, no. 1. — P. 23-32. — ISSN 1175-6349.
  9. Hyperprolactinemia: Etiology, Diagnosis, and Management. Medscape.com. Процитовано 2015-07-09. 


Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]